ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
21 січня 2014 р. Справа № 802/4839/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання Попової Наталії Сергіївни,
предстанвика позивача та третьої особи ОСОБА_1,
представника відповідача Коваля В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: приватного підприємства "Вінтехноресурс", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3
до: реєстраційної служби Вінницькго районного управління юстиції Вінницької області
про: визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом звернулось приватне підприємство "Вінтехноресурс" (надалі - ПП "Вінтехноресурс", Підприємство), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 до реєстраційної служби Вінницькго районного управління юстиції Вінницької області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 25 листопада 2013 року реєстраційною службою Вінницькго районного управління юстиції Вінницької області безпідставно відмовлено в здійсненні реєстрації права оренди землі №01-005-0046 від 15 жовтня 2013 року, укладеного між ПП "Вінтехноресурс" та ОСОБА_3.
Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації слугувала відсутність проекту відведення земельної ділянки.
Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки в даному випадку проект відведення земельної ділянки не є необхідним.
В судовому засіданні представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, аргументуючи свої доводи тим, що реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції діяла згідно з вимогами чинного законодавства при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки позивачем до реєстраційної служби не було надано проект відведення земельної ділянки, що не узгоджується із пунктом 8 самого договору, у якому йдеться про необхідність розроблення в даному випадку проекту землеустрою. За наведених підстав просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши адміністративну справу, суд встановив наступне.
15 жовтня 2013 року між ПП "Вінтехноресурс" (Орендар) та ОСОБА_3 (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки №01-005-0046, згідно з умовами якого Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,2095 га (кадастровий номер №0520687600:01:005:0046) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, а Орендодавець відповідно передає вказану земельну ділянку в строкове платне користування Орендарю.
З метою здійснення державної реєстрації права оренди позивач 11 листопада 2013 року звернувся до реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області із відповідною заявою та необхідними для цього документами.
Проте, 25 листопада 2013 року реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції Вінницької області прийнято рішення №8314866 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з огляду на те, що у поданих документах відсутня невід'ємна частина договору оренди, а саме: проект відведення земельної ділянки.
Надаючи правову оцінку рішенню відповідача, суд зважає на таке.
Особливості реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон).
Так, частиною 1 статті 15 Закону передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень наведені у статті 24 Закону. Так, однією із підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом, або якщо подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (пункт 4 частини 1 статті 24 Закону).
Як свідчать матеріали справи, підставою для відмови у проведенні державної реєстрації договору оренди землі слугувала саме невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом, або якщо подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Зокрема, на думку відповідача, така невідповідність полягає у відсутності проекту відведення земельної ділянки як невід'ємної складової договору оренди землі.
Однак, суд критично оцінює такі посилання у рішенні відповідача, яким відмовлено позивачу у державній реєстрації прав, зважаючи на таке.
Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є, в тому числі й проект відведення земельної ділянки лише у разі його розроблення згідно із законом.
Законодавчим актом, що регулює підстави для розроблення проекту відведення земельної ділянки, є Закон України "Про землеустрій", частиною 1 статті 50 якого передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Відтак, законодавцем визначено виключні випадки для складання проетків землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Разом з тим, жодна із наведених підстав не має місця в даному випадку, адже при укладанні договору оренди землі №01-005-0046 від 15 жовтня 2013 року не відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки та не формувалися нові земельні ділянки.
За наведених обставин рішення відповідача від 25 листопада 2013 року є протиправним, тому й підлягає скасуванню.
Не заслуговують на увагу посилання представника відповідача на невідповідність пункту 8 та пункту 18 договору оренди землі один одному, оскільки у пункті 8 йдеться про необхідність врахування ротації культур згідно з проектом землеустрою при укладанні договору, а у пункті 18 чітко передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Відтак, вказані пункти договору регулюють різні за своєю суттю правовідносини, а тому жодних суперечностей у їх змісті немає.
Таким чином, за наявності підстав для скасування рішення відповідача, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права оренди, тому задоволенню підлягає і вимога щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення Підприємства про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 листопада 2013 року згідно із вимогами чинного законодавства.
З огляду на викладене адміністративний позов слід задовольнити повністю.
З приводу розподілу судових витрат суд звертає увагу на лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21 листопада 2011 року, яким роз'яснено особливості застосування частини 1 статті 94 КАС України. Так, у листі, зокрема, зазначено, що з урахуванням положень підпункту 3 пункту 9 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Отже, з урахуванням статті 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 68,82 гривні.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення реєстраційної служби Вінницькго районного управління юстиції Вінницької області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №8314866 від 25 листопада 2013 року.
Зобов'язати реєстраційну службу Вінницькго районного управління юстиції Вінницької області повторно розглянути заяву приватного підприємства "Вінтехноресурс" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 листопада 2013 року згідно із вимогами чинного законодавства.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Вінтехноресурс" судовий збір в розмірі 68,82 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович
The court decision No. 36978411, Vinnytsia District Administrative Court was adopted on 21.01.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 802/4839/13-а. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: