Court ruling № 36969067, 27.01.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2014 р. м. Київ К/800/20150/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Блажівської Н.Є.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Херсонський маслозавод"

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013

у справі № 2а-3367/12/2170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський маслозавод"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 задоволено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005972200 від 08.08.2012 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 92 500 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з постачальником - фірмою "Капітель Плюс" з січня по березень 2011 року, про що складено акт перевірки від 31.07.2012 №1509/22-4/05507442, в якому встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ у розмірі 61 666,67 грн.

Відповідач дійшов висновку про відсутність доказів підтвердження фактичної поставки обладнання від фірми "Капітель Плюс" протягом січня - березня 2011 року, що свідчить про укладення між ПАТ "Херсонський маслозавод" та вказаним суб'єктом господарювання правочину, який не має на меті настання реальних наслідків, тобто є нікчемним, а тому податковий кредит, який сформований на підставі такого правочину підлягає коригуванню (зменшенню) за січень 2011 року на суму ПДВ - 8 333,33 грн., за лютий 2011 року - на 25 000 грн., за березень - на 28 333,33 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 08.08.2012 було винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0005972200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 92 500,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 61 667,00 грн. та за штрафними санкціями - 30 833,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції погодився з наведеними висновками податкового органу, зазначивши, що згідно з актом перевірки, у фірми "Капітель Плюс" відсутні працівники, транспортні засоби, складські приміщення. Таким чином, не вбачається, як за таких умов фірма "Капітель Плюс" могла виконати свої зобов'язання за договором поставки позивачу. Доказів залучення фірмою "Капітель Плюс" до виконання цього договору перевізника не надано.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 №0005972200, беручи до уваги наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем (покупець) та фірмою "Капітель плюс" (постачальник), згідно договору поставки №20 від 21.01.2011, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: видатковою накладною, податковими накладними, які містять всі необхідні реквізити i відповідають вимогам, закріпленим положеннями чинного законодавства України. Зауваження щодо оформлення податкових накладних та інших документів, згідно акта перевірки, відсутні.

Доказ сплати позивачем вартості поставленого обладнання, у тому числі і ПДВ, підтверджується платіжними дорученнями.

На підтвердження використання придбаного обладнання у власній господарській діяльності в матеріалах справи наявний акт прийманням-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 18.03.2011 щодо приймання виробничим цехом в експлуатацію апарату для виробництва сирного зерна СИ-12,5 з площадкою та інвентаризаційний опис основних засобів по 10 рахунку станом на 01.11.2011, яким встановлено наявність на підприємстві апарату для виробництва сирного зерна СИ-12,5 з площадкою інв. №3137.

На момент складання податкових накладних, контрагент позивача - фірма "Капітель плюс" знаходилася в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та була зареєстрована як платник податку на додану вартість, про що свідчать відповідні свідоцтва.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, вірним є висновок суду першої про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 №0005972200.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2012.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Херсонський маслозавод" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 скасувати, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) Н.Є. Блажівська (підпис) В.В. Кошіль