Court ruling № 36968056, 29.01.2014, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 369/7830/13-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.Провадження № 22-ц/780/657/14 Доповідач у 2 інстанції СушкоКатегорія 1 29.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

29 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю,М.,

при секретарі: Бевзюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2, відділу Держземагенства у Києво-Святошинському районі, реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання рішення незаконним та скасування державного акту,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2013 року ОСОБА_1 П звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування рішення 15 сесії Гатненської сільської ради від 15.07.2004р.; скасування державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,2018 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_2; скасування кадастрового номеру 3222481601:01:004:0008 земельної ділянки загальною площею 0,2018 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; скасувати реєстрацію в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди державного акту на право власності на земельну ділянку. Свої вимоги обґрунтовував, тим, що йому на праві приватної власності належить будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_2. Згідно плану забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 закріплено присадибну ділянку в розмірі 0,10 га для його обслуговування. Рішенням виконкому Києво-Святошинської районної Ради народних депутатів від 12 травня 1980 року №226/1 за ОСОБА_3 закріплено 0,10 га земельної ділянки за вищевказаною адресою. Дана земельна ділянка надавалась його дружині ОСОБА_3 радгоспом «Тарасівський». Після смерті дружини він успадкував все її майно. Таким чином, у нього в користуванні значиться 0,10 га земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Однак, в 2000 році Гатненська сільська рада передала йому у власність лише 0,0857 га, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку від 23 травня 2000 року. Таким чином, у нього в користуванні залишилось ще 0,0143 га. В 2004 році Гатненська сільська рада передала у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_2 загальною площею 0,2018 га. В подальшому вона отримала державний акт на право приватної власності. Даним рішенням його земельна ділянка перейшла у власність до гр. ОСОБА_2 З перелічених підстав припинення права користування земельною ділянкою, які передбачені ст. 141 ЗК України ні сільською радою ні позивачем не приймалося і заява про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою ним не писалася, а сільською радою не виносилось рішення про припинення або вилучення (в т.ч. і примусового) його земельної ділянки. Таким чином, відповідачі по справі порушили його право на користування земельною ділянкою, оскільки ОСОБА_2 ніколи не була користувачем спірної земельної ділянки, сільська рада не перевірила даний факт, тобто не керувалась при прийнятті рішення технічними матеріалами та документами, управління земельних ресурсів неправомірно заповнило державний акт ОСОБА_2, а ДЗК неправомірно його видало.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2013 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції поновивши йому строк звернення до суду, оскільки підставою відмови в задоволені його позову став сплив позовної давності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку розміром 0,2018 га для будівництва та обслуговування житлового господарських будівель відповідно до вимог ст. 116, 118, 121 ЗК України. Крім того, встановлено пропущення позивачем строку позовної давності.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.3 ст. 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 31 грудня 2012 року, документом який підтверджує це право є державний акт.

Згідно із ст.. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності є непорупшим.

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Встановлено, що позивач має у приватній власності земельну ділянку площею 0,085 га розташовану в АДРЕСА_3 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що підтверджується державним актом на право власності землю І-КВ № 103647 від 23 травня 2000 року.

З протоколу засідання постійної депутатської комісії по регулюванню земельних відносин Гатненської сільської ради від 14.07.04р. вбачається, що в зв'язку з тим, що сусід ОСОБА_1 не підписує акт узгодження меж, затверджено даний акт на сесії сільської ради, так як претензії до меж зі сторони ОСОБА_1 безпідставні.

З державного акту на право власності землю ЯБ № 277571 від 17 лютого 2005 року вбачається, що ОСОБА_2 має у приватній власності земельну ділянку площею 0,2018 га розташовану в АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Судом також встановлено, що позивачем не доведено факту того, що частина земельної ділянки позивача відійшла у власність ОСОБА_2

Судом встановлено, що позивач в серпні 2013року звернувся до суду, оскаржує та просить визнати рішення незаконним та скасування державного акту, які були прийняті та видані в 2004- 2005роках.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позов заявлений не правомірно, оскільки позивач пропустив строки позовної давності для звернення до суду за захистом свого права.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:

Судді: