№ 36965400, 03.02.2014, Cherkasy District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року справа № 823/40/14

10 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Демченко Н.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сміла про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014 управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області (далі-позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сміла (далі-відповідач), в якому просило стягнути з відповідача неприйняті до заліку за вересень-листопад 2013 року кошти в сумі 759,36грн., виплачені позивачем як пенсія з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємствах колишнього СРСР (Росія), та витрати з її доставки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не приймає до заліку та не відшкодовує понесені позивачем витрати на виплату та доставку пенсій, призначених у зв'язку з професійним захворюванням та інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, - що отримані ними на підприємствах, розташованих на території країни Співдружності незалежних Держав, за вересень-листопад 2013 року в сумі 759,36грн.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заперечував проти позову на тій підставі, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснюється на централізованому рівні. Тому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи суд встановив, що відповідач не приймає до заліку та не відшкодовує позивачу витрати з виплати та доставки пенсій, виплачених ОСОБА_1 у зв'язку з професійним захворюванням та ОСОБА_2 у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві, що отримані цими особами на підприємствах, розташованих на території країни Співдружності незалежних Держав за період вересень-листопад 2013 року в сумі 759,36грн.

Факт виплати зазначених сум відображено в актах щомісячної звірки витрат в особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 7, 11, 15).

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходив з наступного.

Ст.1 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Основи законодавства) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ законодавства).

Відповідно до п.4 ст.25 Основ законодавства за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з п.2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 № 2272-ІІІ (далі - Закон № 2272-ІІІ) Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, ПФУ та Фонду. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) встановлено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування, наведено у ст. 21 Закону №1105-XIV. Відповідно до вимог цієї статті Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, у тому числі пенсії з інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання.

Ч. ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що призначення і оформлення документів для виплати пенсій, у т.ч. внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначений відповідним Порядком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України № 5-4 від 04 березня 2003 року та постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 4 від 04 березня 2003 року.

Згідно з п.4 вказаного Порядку відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат підлягають суми, а саме: сума основного розміру пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з абз. 2-3 п.3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності Законом № 1105-XIV підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом.

З матеріалів справи суд встановив, що на обліку позивача перебувають: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, - які отримують пенсію у зв'язку з професійним захворюванням та трудовим каліцтвом відповідно, отриманими на підприємствах, розташованих на території країн-учасниць СНД.

ОСОБА_1 працював на Тазовській нафтогазорозвідувальній експедиції Тюменської області. З 15.07.1974 до 31.12.1984 - вишкомонтажником. У зв'язку з тяжкими умовами праці отримав професійне захворювання, що підтверджується відповідним актом розслідування професійного захворювання (а.с.45).

За вересень 2013 року позивач виплатив пенсію у зв'язку з отриманим професійним захворюванням ОСОБА_1 в розмірі 150,00грн. Правомірність призначення такого виду пенсії відповідач не оскаржував.

ОСОБА_2 працював зварником на Норільському гірничо-збагачувальному комбінаті. 06.02.1987 він отримав виробничу травму, внаслідок травмування його виробничою спорудою. Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується актом форми Н-1 №1.

За період вересень-листопад 2013 року позивач здійснив витрати на виплату та доставку пенсії з інвалідності у зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом ОСОБА_2 в розмірі 609грн. 36коп. Правомірність призначення такого виду пенсії відповідачем не оскаржувалась.

Враховуючи вищенаведені нормативно-правові акти і правову позицію Верховного суду України з такої категорії справ (постанова від 20.11.2012), суд дійшов висновку, що Фонд соціального страхування зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням.

Оскільки в добровільному порядку такі суми не сплачені, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів на виплату та доставку пенсій з інвалідності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, отриманої на території держав СНД, за період вересень-листопад 2013 року в сумі 759грн. 36коп. підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 159-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сміла Черкаської області (20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. О.Невського, буд. 38; код ЄДРПОУ 25875060) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області (20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Леніна, буд. 35; код ЄДРПОУ 37802563) кошти в загальній сумі 759грн. 36коп. (сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 36 копійок), з яких: виплачені ОСОБА_1 за вересень 2013 року в розмірі 150грн. 00коп. (сто п'ятдесят гривень) та ОСОБА_2 за вересень-листопад 2013 року в розмірі 609грн. 36коп. (шістсот дев'ять гривень 36 копійок), як пенсія у зв'язку з професійним захворюванням та інвалідністю, отриманою на території країн Співдружності незалежних Держав, та витрати на її доставку.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту її проголошення в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 КАС України.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич