Decision № 36950619, 30.01.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.14р.

Справа № 904/9639/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український графіт", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика

"Нагольчанська", смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганська область

про стягнення 1164,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - не з`явився

від позивача - не з`явився

від відповідача - 1 - не з`явився

від відповідача - 2 - не з`явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Український графіт" звернулося з позовом до державного підприємства "Придніпровська залізниця", товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" про стягнення 1164,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані завданою нестачею при перевезення вантажу, що стало підставою нарахування збитків у розмірі 1164,00грн.

Ухвалою суду від 10.12.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 25.12.13р.

В ході вирушення спору позивачем уточнено позовні вимоги та вказано на необхідність стягнення солідарно збитків у розмірі 1164,00грн.

25.12.13р. в судове засідання з'явились повноважні представники позивача та відповідача - 1.

Відповідач - 1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

- в порушення ст. 31 Статуту та п.п. 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, вантажовідправником не підготовлено вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжито заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування;

- придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження;

- правилами перевезень вантажу у вагонах відкритого типу встановлено, що перед навантаженням вантажу відправник зобов'язаний пересвідчитись, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу;

- у разі навантаження у вагоні відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або присипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів;

- вантажовідправник несе відповідальність, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера);

- вантажовідправник міг бачити пошкодження, але від відвантаження вантажу в технічно несправний вагон не відмовився та підготував належним чином вагон до перевезення вантажу;

- відповідно до вимоги ст.. 24 Статуту залізниця має право, а не обов’язок, перевіряти правильність відомостей, зазначених відповідачем у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення.

За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 29.01.14р.

Відповідач - 2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

- 19.08.13р. спірний вагон після технічного огляду його технічного стану та стану поверхні вантажу на станції Карахаш Донецької залізниці був прийнятий до перевезення без жодних зауважень;

- відповідно до змісту розділу „Д” комерційного акту РА №000249/899 від 23.08.13р., вантажовідправник закрив щілини дранням, тобто виконав вимоги Правил приймання вантажу до перевезення;

- вина в нестачі вантажу сталася у зв’язку з не схоронністю вантажу при перевезенні;

- згідно вимог п.2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів, вагон №6255550 не міг бути відправлений зі станції Антрацит Донецької залізниці відповідно до переліку встановлених комерційних несправностей;

- враховуючи вимоги Правила приймання вантажу до перевезення, спірний вагон з вугіллям міг бути прийнятий до подальшого перевезення виключно після усунення причин, які були виявленні на станції Запоріжжя – Львів;

- в порушення п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, залізницею не було викликано представників ДП „Антрацит”, які є власниками вугілля у вагоні №62555560, при складанні акту, що є підставою для визнання акту №136 від 22.08.13р.недійсним.

29.01.14р. в судове засідання повноважні представники сторін не з'явились.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відмітками про отримання ухвал суду повноважними представниками сторін та відомостями відображеними в протоколі судового засідання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто без участі повноважних представників за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, суд –

встановив:

29.03.13р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЕКО – Вугілля України” та публічним акціонерним товариством "Український графіт" було укладено договір поставки №41/804/35101/34.

Відповідно до п. 1.1 договору, на умовах, викладених в розділах даної угоди, продавець зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти та сплатити вугільну продукцію, за марочним складом, кількістю, якістю та ціні, вказаній у додатках, що є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору, ціна вугілля встановлюється додатками до даної угоди. В ціну вугілля не входить транспортні витрати (залізничний тариф та експедиційні послуги).

26.06.13р. сторонами укладено додаток №4 до договору поставки №41/804/35101/34 від 29.05.13р.

Відповідно до п. 1 додатку, на виконання умов договору поставки №41/804/35101/34 від 29.05.13р. постачальник зобов’язується передати, а покупець прийняти та сплатити вугілля АО25-50, у кількості 9000 тон. Базова вартість без ПДВ 970грн. Загальна вартість без ПДВ 8730000,00грн.

Пунктом 3 додатку, визначено, що постачання вугілля здійснюється на умовах „FCA, залізнична станція „Карахаш” Донецької залізничної дороги „Укрзалізниця”, код станції – 502000”, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів „ІНКОТЕРМС” в редакції №2010р., з урахуванням умов та застережень, які містяться в договорі та даному положення.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №0000000640 від 19.08.13р. виставлений товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЕКО– Вугілля України” на адресу публічного акціонерного товариства "Український графіт" на оплату марки вугілля АО(25-50)мм.; вагони №№67897017,62555560, у кількості 141,000тон. Ціна без ПДВ 970,00грн. Загальна вартість з ПДВ 164124,00грн.

19.08.13р. на станцію Запоріжжя – Львів Придніпровської залізниці, за накладною №51196590 прибув вагон №62555560 з вантажем – антрацит, одержувачем якого є публічне акціонерне товариство "Український графіт".

Відправником вантажу, згідно Специфікації до договору поставки №41/804/35101/34 від 29.05.13р. та залізничної накладної №51196590, є ТОВ ЦЗФ „Нагольчанська”.

21.08.13р. станцію Красноармійськ складено акт загальної форми №47859, яким встановлено, що в вагоні №62555560, який прибув з вантажем – Антрацит, за накладною №5119659 виявлено порушення маркування, виїмки.

На підставі вказаного акту, 23.08.13р. Придніпровською залізницею складено комерційний акт РА №000249/899 про нестачу вантажу в кількості 2400кг.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, з таких підстав.

Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна – основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача.

Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до акту від 22.08.2013р. №136 про технічний стан вагону (контейнера) вагон технічно справний, ліворуч за рухом потягу не щільне приєднання кришки 5 люка, отвір довжиною 30см., шириною 5-7 см., можлива втрата вантажу, відправник бачити міг, заходів не вжив.

Згідно з актом загальної форми від 21.08.2013р. №47859, складеному на станції Красноармійськ Донецької залізниці, при прибутті поїзда було виявлено: завантаження – нижче бортів – 20см, вантаж марковано, над 5,6 люком зліва є поглиблення 150см.Х130см.Х40см., в поглибленнях маркування справне, двері люка закриті, протікання вантажу немає.

23.08.13р. Придніпровською залізницею складено комерційний акт РА №000249/899, з якого вбачається, що при повторному зважуванні з’ясувалось, що брутто – 91600кг, тара з накладної – 24000кг, нетто – 67600кг, що менше вказаної маси у накладній на 2400 кг; в технічному відношенні вагон справний, ліворуч за рухом потягу не щільне приєднання кришки 5 люка, отвір довжиною 30см., шириною 5-7 см. Поверхнева обробка дранням. Двері люка закриті, протікання вантажу немає. Ліворуч за рухом над 5,6 люком зліва є поглиблення 150см.Х130см.Х40см., в поглибленнях маркування порушене.

Відповідно до частин 1, 2, 4 пункту 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: • 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокро солона; тютюн; м'ясо свіже; • 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; • 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м’які всякі; • 0,5% маси всіх інших вантажів; норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто – для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто – для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Згідно з залізничною накладною №51196590 антрацит було здано для перевезення у вологому стані, а тому відповідальна недостача з урахуванням природної втрати у вагоні №62555560 становить 2400кг.

Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку загальна сума вагової недостачі становить 1164,00 грн.

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Також відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), тому у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 роз'яснень Вищого господарського суду від 29.09.2008р. №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Згідно статті 4 Правил приймання вантажів до перевезень (у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 01.12.2008р. №1454 "Зміни до Правил приймання вантажів до перевезення") вантажовідправник зобов’язаний до пред’явлення до перевезення підготувати вантаж так, щоб забезпечувати транспортабельність та схоронність його на шляху прямування та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством; при завантаженні дрібних штучних вантажів відправник повинен об’єднати дрібні місця у більш великі шляхом ув’язки в зв’язки чи упакування у відповідну тару.

Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу; якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів; у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"); такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу; поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої; (пункт 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу в редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.09.2005 р. №540).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: - за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; - за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

З урахуванням викладеного та зважаючи на не доведення відповідачем - 1 та відповідачем - 2 відсутності вини кожного з них, то відповідальність за вагову недостачу антрациту слід покласти порівну як на залізницю так і на відправника, а отже, з відповідачів-1, 2 підлягає стягненню по 582,00грн. - вартості вагової недостачі, оскільки незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон поряд з прихованими несправностями та з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між відповідачами-1,2 також порівну.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь публічного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204) збитків завданих нестачею вантажу у розмірі 582,00грн., судовий збір у розмірі 860,25грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" (94637, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, буд. 51, код ЄДРПОУ 00179648) на користь публічного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204) збитків завданих нестачею вантажу у розмірі 582,00грн., судовий збір у розмірі 860,25грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано – 03.02.2014.

Суддя С.О. Турчин