Decision № 36948006, 28.01.2014, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа №490/1766/13-ц 28.01.2014 28.01.2014 28.01.2014

Провадження №22-ц/784/351/14

Провадження № 22-ц/784/351/14 Головуючий першої інстанції: Тішко Д.А.

Категорія: 48 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 січня 2014 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Руднік Є.М.,

за участю: позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а :

14 лютого 2013 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки та повнолітнього сина.

Позивачка вказувала, що з серпня 1991 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Посилаючись на те, що відповідач проживає окремо та ухиляється від утримання неповнолітньої дочки та повнолітнього сина, який навчається у вищому учбовому закладі, діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі по 1/3 частини заробітку: на утримання сина - до досягнення ним 23 років, а дочки - досягнення повноліття.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2013 р. позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого на відповідний вік дитини, щомісяця, починаючи з 14 лютого 2013 р. до досягнення дитиною повноліття; на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 частини всіх видів доходів, починаючи з 14 лютого 2013 р. до закінчення ним навчання у вищому навчальному закладі - 30 червня 2016 р. Також з відповідача стягнуто на користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що судом при визначенні розміру аліментів не враховано його стан здоров'я та наявність іншого утриманця, а тому просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про стягнення аліментів в розмірі 1/3 заробітку щомісячно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що з 16 серпня 1991 р. сторони перебувають у шлюбі, мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони припинили подружні стосунки, проживають окремо, син та дочка проживають з матір'ю, перебувають на її утриманні. Відповідач не надає допомогу на їх утримання на власний розсуд, у зв'язку з чим між сторонами існує спір з приводу участі батька в утриманні дочки та сина.

ОСОБА_4 з 01 вересня 2012 р. навчається в інституті автоматики та електротехніки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, у зв'язку з чим також потребує матеріальної допомоги.

Так, за відсутністю домовленості між батьками щодо участі в утриманні дитини той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів (ст. 181 СК України).

В силу ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до вимог ст. ст. 180, 181, 199 СК України СК України відповідач зобов'язаний утримувати свою неповнолітню дочку та повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, доказів наявності інших утриманців окрім сина та дочки не надав, має постійне місце роботи.

З урахуванням викладених обставин, положень ст. ст. 180, 181, 182, 184, 199 СК України суд обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок по сплаті аліментів на неповнолітню дочку та повнолітнього сина у частці від його доходів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що справа розглянута судом без участі відповідача та його належного повідомлення про наявність даної справи, а також про час та місце судового засідання, що суперечить положенням ст. 169 ЦПК України та позбавило відповідача можливості надавати свої заперечення проти позовних вимог і призвело до неповного з'ясування обставин справи.

Зокрема, визначаючи розмір аліментів, суд в порушення положень ст. 182 СК України не взяв до уваги стан здоров'я відповідача, тоді як з наданої їм виписки з амбулаторної картки комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» вбачається, що він страждає на ряд хронічних захворювань, з приводу яких періодично проходить лікування.

Оскільки суд при визначенні розміру стягнутих з відповідача аліментів не враховував стан здоров'я відповідача, колегія суддів вважає, що розмір стягнутих судом аліментів необхідно зменшити, стягнувши аліменти: на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 2/9 частини доходів, а на утримання сина - в розмірі 1/9 частини.

З урахуванням викладеного та положень с. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині визначення розміру аліментів необхідно змінити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2013 року в частині визначення розміру стягнутих з ОСОБА_3 аліментів змінити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 2/9 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 лютого 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/9 частки усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 14 лютого 2013 року і на весь час продовження навчання, але не більш ніж до досягнення сином 23 років.

Заочне рішення суду в частині розподілу судових витрат залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: