Court ruling № 36947363, 25.12.2013, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast

У Х В А Л А

25.12.2013 Справа №607/23919/13-ц Суддя Тернопільського міськрайонного суду Дзюбич В.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 про становлення факту належності правовстановлюючих документів,-

встановив:

23.12.2013 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності їй договору купівлі - продажк квартири АДРЕСА_1 посвідченого державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори за реєстровим №5-2301, реєстраційного посвідчення №880 виданого 24.04.1992 р. Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації та факт належності їй трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1974 р.

Відповідно до ч.1 ст.258 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у заяві про встановлення факту належності правовстановлюючого документа повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Відповідно до вимог ч.5 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України, до заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовій збір» судовій збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 1.5 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження встановлено ставку судового збору - 0.1 розміру мінімальної заробітної плати, що станом на час постановлення ухвали складає 114.70 грн.

Отже, подана позовна заява не відповідає вимогам ч.1 ст.258 та ч.5 ст.119 ЦПК України, п.1.5 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», оскільки позивачем не сплачено судового збору в розмірі 114.70 грн.; не зазначено з якою метою заявник просить встановити зазначені факти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.121 Цивільно процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Тому, заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати заявнику строк п»ять днів з дня отримання ухвали, для сплати судового збору в розмірі 114.70 грн. на рахунок :«судовий збір: розрахунковий рахунок : 31212206700002; код одержувача : 37977726 у ГУДКC України в Тернопільській області. код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012, призначення платежу - судовий збір, код 02886692, Пункт_1.5_)» та зазначення мети встановлення зазначених фактів.

Керуючись ст. 119 ч.1 ст.258 Цивільного процесуального кодексу України, п.1.5 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір» -

ухвалив :

Заяву ОСОБА_1 про становлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху і надати заявнику строк п»ять днів з дня отримання ухвали, для усунення зазначених недоліків.

У випадку невиконання вказаних вимог заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявнику.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дзюбич В.Л.