Справа № 110/188/14
У Х В А Л А
"03" лютого 2014 р.
Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді - Литвиненко В.П.
при секретарі - Гірській Н.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 08.07.2013 по справі № 110/2338/13-ц,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2013 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставне майно задоволено повністю. З відповідачів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красноперекопськ Кримської області, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Славянськ на Кубані Краснодарського краю, ІПН НОМЕР_2, на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (ЄДРПОУ 20680287, МФО 324021, рахунок № 29099516 в КРД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Сімферополь) стягнуто солідарно заборгованість станом на 08.05.2013 року за кредитним договором № 014/0108/73/70961 від 14.02.2008 року та Додатковою угодою № 014/0108/73/70961/1 від 14.02.2008 року в сумі 52782,40 грн. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 014/0108/73/70961 від 14.02.2008 року звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль марки Daewoo, модель Lanos, випуску 2008 року, шасі № SUFTF69YD8W390744, державний реєстраційний № АК96000ВА, зареєстрований в Красноперекопському ОРЕР при УДАІ ГУМВС України в АР Крим 13.02.2008 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АКС № 802953, виданого 13.02.2008 року, шляхом його реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження зі встановленням початкової ціни продажу на рівні ринкових цін на підставі оцінки, проведеної в межах виконавчого провадження.
Відповідачка по даній справі ОСОБА_1 20.01.2014 року звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 08.07.2013 року по справі № 110/2338/13-ц за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставне майно, мотивуючи її тим, що про наявність судового розгляду справи вона взагалі нічого не знала, копію рішення суду не отримувала, з вказаних причин не могла бути присутньою при розгляді справи та належним чином захистити свої права. Копію рішення суду від 08.07.2013 року отримала лише 08.01.2014 року.
В обґрунтування заяви відповідачка посилається на те, що ще у 2011 році позивачі по справі скористалися своїм правом на дострокове повернення кредиту, шляхом надіслання на адресу боржника листа-вимоги про дострокове повернення кредиту. Вважає, що на підставі ст. 559 ЦК України, договір поруки ОСОБА_1 за зобов'язаннями ОСОБА_3 перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» припинений, і тому з неї не може бути солідарно стягнута заборгованість за кредитом.
Просить переглянути заочне рішення Красноперекопського міськрайонного суду від 08.07.2013 року р. по справі № 110/2338/13-ц.
Заявниця підтримала заяву, просить її задовольнити, справу розглянути в її відсутність. (а.с.86)
Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з'явився, просять розглянути справу у його відсутність. Заперечує проти задоволення заяви про скасування заочного рішення, вказуючи, що рішення винесено обґрунтовано. (а.с.90-94)
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки в судове засідання.
Водночас, з'ясування причини неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному, повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що її слухання призначалося на 08.07.2013 року о 09-00 год. відповідачка ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи за місцем її реєстрації (а.с.31).
Відповідно до адресної довідки, наданої адресно-довідковим сектором м.Красноперекопськ 11.06.2013 року, ОСОБА_1 є зареєстрованою за адресою: АР Крим, м. Красноперекопськ, мікр. 2 буд. 9 кв.32 (а.с. 28).
Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Доводи відповідачки ОСОБА_1 про неповідомлення її про слухання справи на 08.07.2013 року не підтвердженні наданими доказами.
Крім того, відповідачка не надала суду жодного належного доказу, який би спростовував викладені в рішенні суду висновки, які ґрунтуються на матеріалах справи, тому суд вважає, що всупереч вимогам ч.1 ст. 232 ЦПК України відповідачем не вказано на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які б були враховані судом при вирішенні спору.
Доводи ОСОБА_1 про те, що строк дії договору поруки припинений, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
В забезпечення належного виконання умов кредитного договору 14.02.2008 р. між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_3 банком був укладений Договір поруки № 014/0108/73/70961/1 від 14.02.2008 р. з ОСОБА_1, згідно якого остання взяла на себе зобов'язання перед банком АТ "РБ Аваль" відповідати у повному обсязі по зобов'язанням Кредитного договору ОСОБА_3 і, відповідно п. 4.1 Договору поруки, нести з ним солідарну відповідальність перед позивачем.
Відповідно до додаткової угоди № 014/0108/73/70961/1 від 17.08.2008 р., строк погашення кредиту було продовжено до 14.02.2014 року (на цій додатковій угоді дана згода ОСОБА_1 та підписана нею особисто. (а.с. 12-зворот) Таким чином, строк виконання зобов'язання не настав.
В зв'язку з порушенням відповідачем умов зобов'язань за Кредитним договором, відповідно до ст. 3 даного Договору, позивач приймав заходи досудового врегулювання питань, попереджаючи відповідачів про наявність заборгованості і необхідність її погашення, з приводу чого відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_1, 12.03.2013 р. позивачем були направлені листи-вимоги про погашення заборгованості за кредитом. Але вимоги позивача відповідачами проігноровані.
Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням та завдатком.
Відповідно до ч.1 ст.553 та ч. 1-2 ст. 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з п. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників ( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Обставинам та доводам спору суд дав належну правову оцінку в мотивувальній частині заочного рішення, тому враховуючи положення ч.1 ст. 212 ЦПК України, суд не вбачає підстав для надання іншої оцінки обставинам справи, ніж вже зазначеної в заочному рішенні.
Будь-яких додаткових доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи відповідачем не зазначено і не надано, будь-яких нових обставин по справі не виявлено.
Враховуючи викладене вище, суд вважає заочне рішення по справі від 08.07.2013 року обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи і не вбачає підстав для задоволення заяви про його перегляд.
Керуючись ст. ст. 230-232 Цивільного процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 08.07.2013 по справі № 110/2338/13-ц - залишити без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1, що згідно ч.4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В. П. Литвиненко
The court decision No. 36944421, Krasnoperekopsk City-Raion Court of the Autonomous Republic of Crimea was adopted on 03.02.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 110/188/14. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: