Court ruling № 36936167, 27.01.2014, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2-н/2608/1018/12

ун. № 2608/8858/12

У Х В А Л А

27 січня 2014 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Заєць Т.О., розглянувши заяву Житлово - будівельного кооперативу "Індикатор-12" про виправлення недоліків по справі за заявою Житлово - будівельного кооперативу "Індикатор-12" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

24.01.2014 представник заявника ЖБК "Індикатор - 12" звернувся до суду з заявою про виправлення недоліків, просив видати судовий наказ за вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, зазначивши в судовому наказі від 29.05.2012 року ідентифікаційний номер боржника. В обгрунтування вимог заяви посилається на те, що державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що в судовому наказі не зазначено ідентифікаційний номер боржника, а тому на підставі ст. 369 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», просить заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заява підлягає поверненню на підставі наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 ЦПК України, судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" №14 від 23.12.2011 року постановлено, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.05.2012 року відкрито наказне провадження по справі за заявою ЖБК "Індикатор - 12". 29.05.2013 року Святошинським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово - комунальні послуги з урахуванням втрат та 3-х % річних у сумі 8 697,59 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 107,30 грн. Судовий наказ набрав законної сили.

Заявник просить задовольнити вимоги заяви, посилаючись на ст. 369 ЦПК України, відповідно до якої суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

З аналізу п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані зазначаються у виконавчому документі, якщо вони відомі суду.

Розгляд заяви про видачу судового наказу проводився у відповідності до розділу ІІ ЦПК України "Наказне провадження" та на основі матеріалів заяви. Нормами ЦПК України передбачено, що у разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ від 29.05.2012 року видавався та оформлювався відповідно до положень розділу ІІ ЦПК України "Наказне провадження" та матеріалів справи. При вирішенні питання про відкриття наказного провадження від суду не вимагається отримання даних про ідентифікаційний код боржника, дані відомості суду відомі не були, оскільки не були зазначені в матеріалах заяви, а тому у судовому наказі не було допущено помилку в силу ст. 369 ЦПК України. За таких умов відсутні правові підстави для їх виправлення. Крім того, зміст судового наказу від 29.05.2013 року містить усі обов'язкові відомості, зазначені в ст. 103 ЦПК України.

З огляду на викладене, заява про виправлення недоліків є необґрунтованою та безпідставною. ЦПК України не передбачає подання заяв про виправлення недоліків судового наказу чи приведення судового наказу у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та розгляд судом таких заяв, а тому подана заява підлягає поверненню.

Крім того, 12.11.2013 року заявник вже звертався з аналогічною заявою, за результатами якої 14.11.2013 року постановлено ухвалу про повернення заявнику заяви про виправлення недоліків, яка набрала законної сили.

Керуючись п. 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", ст.ст. 102, 103 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву Житлово - будівельного кооперативу "Індикатор-12" про виправлення недоліків - повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ Т.О. ЗАЄЦЬ