№ 36935316, 03.02.2014, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2014 року Чернігів Справа № 825/223/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши в приміщенні суду в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Управління освіти Чернігівської міської ради про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління освіти Чернігівської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 2439,11 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2013 року директором виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати, винесено рішення № 284 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким вирішено застосувати до Управління освіти Чернігівської міської ради фінансові санкції в загальному розмірі 2439,11 грн.

Вказане рішення було отримано відповідачем 30.10.2013 року, що підтверджується копією зворотнього повідомлення з відміткою про вручення, наявною в матеріалах справи.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Законом, який відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей є Закон України від 18.01.2001 №2240-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (далі – Закон №2240-III).

Відповідно до Закону №2240-III створено Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який уповноважений державою на виконання відповідних функцій, в тому числі у спірних відносинах.

Відповідно до статті 9 Закону №2240-III Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до статті 2 Закону №2240-III страхові кошти – це акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 11 Закону №2240-III правління Фонду здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання.

Відповідно до статті 30 Закону №2240-III страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини 1 статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 3 статті 30 Закону №2240-III встановлено, що своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 22 Закону №2240-III страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

Частиною 3 статті 22 Закону №2240-III у разі якщо страхувальники та інші отримувачі страхових коштів вважають, що орган Фонду неправильно визначив суми страхових коштів, використаних з порушенням встановленого порядку, та фінансових санкцій чи прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, або виходить за межі його компетенції, такі страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання такого рішення мають право в письмовій формі звернутися до зазначеного органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення.

Станом на час розгляду справи, відповідачем рішення від 28.10.2013 року № 284 у встановлені Законом строки не були оскаржені, а тому вважається узгодженими.

У справі відсутні докази сплати відповідачем заборгованості у розмірі 2439,11 грн у добровільному порядку, що вказує на правомірність звернення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до суду з позовом про примусове їх стягнення.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Управління освіти Чернігівської міської ради про стягнення заборгованості необхідно задовольнити за обґрунтованістю, а штраф підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно пункту 8 частини шостої статті 183-2 та частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 158 – 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління освіти Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 02147598) на користь виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 37176200900001 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 14244036) заборгованості в сумі 2439 (дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн 11 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Заяць