ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29 січня 2014 р. Справа № 903/1408/13
Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов ТзОВ «Житлобуд-2», м.Луцьк
до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації, м.Луцьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, м.Луцьк
про стягнення 18 874, 82 грн., у т.ч. 14 796 грн. основного боргу, 4 078, 82 грн. пені, за договором підряду № 2/444/1 від 21.12.2011 р.
За участю представників сторін:
від позивача - Войчак Н.І. (юрисконсульт, довіреність від 05.11.2013 р. № 342 у матеріалах справи, а.с.51);
від відповідача - Кривчук В.М. (завідувач загального сектору-юрисконсульт управління капітального будівництва, довіреність від 10.10.2013 р. № 3054/1.1.3 у матеріалах справи, а.с.52);
від третьої особи - Ольхова А.В. (головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність у матеріалах справи)
Представникам сторін і третьої особи роз'яснено їх права й обов'язки, передбачені ст.ст.22, 27 ГПК України. Заяв про відвід судді не поступало.
За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу як від жодної зі сторін, так і третьої особи в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Господарського суду Волинської області від 11.12.2013 р. (а.с.98), 25.12.2013 р. (а.с.107).
21.11.2013 р. ТзОВ «Житлобуд-2» як підрядник звернулося з позовом до Господарського суду Волинської області про стягнення з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації як замовника 18 874, 82 грн., у т.ч. 14 796 грн. основного боргу, 4 078, 82 грн. пені, за договором підряду № 2/444/1 від 21.12.2011 р.
Підставою позовних вимог позивачем визначено невиконання відповідачем зобов'язання в частині оплати за виконані роботи.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю, зокрема, вказує, що розрахунки здійснювались у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку замовника, який знаходився у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області, на розрахунковий рахунок підрядника. З метою проведення розрахунку за виконані роботи відповідно до ст.49 Бюджетного кодексу України Головним управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Волинської облдержадміністрації, правонаступником якого є відповідач, подано до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області платіжне доручення від 27.12.2011 р. № 3477 на 14 795 грн., у т.ч. стягнення якої є сумою основного боргу за спірним договором, за словами позивача, ці кошти він не отримав.
Третя особа щодо заявлених позовних вимог надала письмові пояснення, в яких зазначила, що кошти не були перераховані позивачу (а.с.58-60).
Господарським судом встановлено, що 21.12.2011 р. між Головним управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Волинської облдержадміністрації, правонаступником якого є Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації згідно з ч.2 п.1 Положення про Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови адміністрації 21.12.2012 р. № 547 (а.с.39-46) (замовник), і ТзОВ «Житлобуд-2» (підрядник) був укладений договір підряду № 2/444/1 (далі - договір) (а.с.8-12).
Вид робіт - благоустрій території кладовища в с.Острівки Любомльського р-ну Волинської обл. - будівництво (додаткові роботи).
Відповідно до п.4.1договору ціна останнього становить 14 796 грн.
Джерело фінансування - бюджетні кошти (п.5.6 договору).
Згідно з орієнтовним графіком фінансування підрядних робіт у 2011 році як додатком до договору, який підписаний обома сторонами та є відповідно до п.14.1 договору його невід'ємною частиною, на грудень 2011 року виділяється з Держбюджету 14 796 грн. (а.с.13).
У вигляді окремого документа складена в поточних цінах на 19.12.2011 р. та між сторонами підписана договірна ціна на будівництво в 2011 році, яка становить 14 796 грн. (а.с.14-15).
Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.
При цьому суд виходив з наступного.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п.5.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються між замовником і підрядником або субпідрядником на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 й акта приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, в свою чергу підрядник у порядку, передбаченому договором, виконав комплекс робіт по благоустрою території кладовища в с.Острівки Любомльського р-ну Волинської обл. на суму 14 796 грн., які прийняті замовником у вказаній сумі, що підтверджується двосторонніми за грудень 2011 року актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2 (а.с.17-20) і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 на суму 14 796 грн. (а.с.16).
Пунктом 6.2 договору встановлений строк завершення виконання робіт - грудень 2011 року.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не спростував як сам факт помилковості нарахування основного боргу, так і документально його відсутність під час розгляду справи в суді, не долучивши будь-яких платіжних документів про його погашення.
З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що за відсутністю отримання коштів позивачем позов про стягнення 14 796 грн. основного боргу за договором підряду № 2/444/1 від 21.12.2011 р. є нормативно та документально обґрунтований, а тому є всі правові підстави для його повного задоволення.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання умов договору винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня з суми невиконаних або неналежно виконаних договірних зобов'язань, якщо не доведе, що таке невиконання (неналежне виконання) сталося не з її вини.
Згідно з розрахунком позовних вимог періодом нарахування пені позивачем визначено 01.01.2012 р.-15.11.2013 р.
Відповідно до положень до ч.4 ст.22, ст.78 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову.
Відмова від позову - одностороннє волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги.
Відмова від позову є проявом принципу диспозитивності, але здійснюється під контролем суду.
Тому у разі відмови від позову (п.4 ч.1 ст.80 ГПК України) господарському суду слід керуватись абзацом 6 статті 22 ГПК України, тобто перевірити, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.
Так, у судовому засіданні 25.12.2013 р. розпочалося вирішення господарського спору по суті, а заява про відмову від позовної вимоги про стягнення 4 078, 82 грн. пені за договором підряду № 2/444/1 від 21.12.2011 р. подана 11.12.2013 р. (а.с.54), тобто з дотриманням частини 4 статті 22 ГПК України.
Оскільки дана відмова від позовної вимоги не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права й охоронювані законом інтереси, то суд приймає цю відмову після роз'яснення наслідків цієї процесуальної дії.
Відмова від позову носить безумовний характер і відповідно тягне за собою припинення провадження у справі № 903/1408/13 щодо цієї позовної вимоги.
Керуючись ст.ст.49, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково, а саме:
Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської обласної державної адміністрації (43027, м.Луцьк, майдан Київський, 9; ідентифікаційний код 38527672) на користь ТзОВ «Житлобуд-2» (43000, м.Луцьк, вул.Конякіна, 16 Б; ідентифікаційний код 01274350) 14 796 грн. основного боргу за договором підряду № 2/444/1 від 21.12.2011 р.; 1 720, 5 грн. судового збору.
Провадження у справі щодо стягнення 4 078, 82 грн. пені припинити.
Повний текст рішення складено
31.01.14
Суддя В. О. Кравчук
The court decision No. 36920637, Commercial Court of Volyn Oblast was adopted on 31.01.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 903/1408/13. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: