Справа № 254/528/14-ц
Провадження № 6/254/43/2014
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2014 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого-судді: Данилів С.В.,
за секретаря: Доброреза А.А.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку подання заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку Бондар О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_2,-
В С Т А Н О В И В:
28 січня 2014 року до Будьоннівського районного суду м. Донецька надійшло подання заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції в м. Донецьку Бондар О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_2.
В обґрунтування подання заступник начальника зазначає, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження стосовно стягнення з боржника - юридичної особи - Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод» (код ЄДРПОУ 34359707) на користь фізичного та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 7 911 684,01 грн.
Керівнику підприємства неодноразово направлялися вимоги про сплату боргів, однак, останній до відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку не з`явився.
З огляду на вищенаведене просить подання задовольнити та встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівнику ПАТ «Зуївський енергомеханічний завод»» ОСОБА_2
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свободі пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Суд негайно розглядає подання, зазначене в ч. 1 ст.377-1 ЦПК України, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Відповідно до положення ч.2 ст.10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема - доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Однак як вбачається з подання та матеріалів, доданих до нього, в ньому відсутні будь-які відомості та докази про те, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього судовими рішеннями та має намір покинути територію України.
Таким чином суд вважає, що особа, яка має невиконані зобов'язання боржник ОСОБА_2, не може вважатися винним в ухиленні від виконання зобов'язань, поки не буде доведено протилежне.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення подання.
На підставі ст.ст.21,33,64 Конституції України, ст.2,4,12 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд-
У Х В А Л И В:
у задоволенні подання заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції в м. Донецьку О.М. Бондар О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Будьоннівського
районного суду м. Донецька С.В. Данилів
The court decision No. 36901181, Bohodukhivskyi District Court of Donetsk City (until 25.04.2025 - Budonnivskyi District Court of Donetsk City) was adopted on 29.01.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 254/528/14-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: