Court ruling № 36891818, 05.11.2013, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р.справа № 2а-0870/12144/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі № 2а-0870/12144/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просила визнати протиправними дії начальника управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області, щодо направлення вимоги № 1465 про стягнення недоїмки. Скасувати вимогу № 1465 щодо сплати до пенсійного фонду недоїмки за 2010 рік в сумі 1744,80 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року в задоволені позовних відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи та просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем позивачу направлена вимога від 07.12.2011 року за № ф 1465 про стягнення недоїмки та скасування вимоги щодо сплати до Пенсійного фонду недоїмки за 2010 рік у сумі 1744,80 гривень.

08.07.2010 прийнято Закон України „Про внесення змін до законів України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" та „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2461, який набрав чинність з дня опублікування тобто з 17.07.2010. Цим Законом п.п. 4 п. 8 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 викладено в наступній редакції:

"...п. 4 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Право вибору розміру пенсійного внеску Законом № 1058 залишено за фізичними особами- підприємцями, але за умови, що він, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, буде не менше мінімального розміру страхового внеску. Причому сплачувати такий внесок підприємці зобов'язані незалежно від того, чи здійснюють вони підприємницьку діяльність та незалежно від результатів такої діяльності.

При цьому, мінімальний страховий внесок, згідно статті 1 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 - це сума коштів, що визначається розрахункове як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Позивач є платником фіксованого податку зі ставкою 60,00 гривень, страхові внески до Бюджету Пенсійного фонду сплачуються за мінусом 10% від сплати фіксованого податку, таким чином позивачу необхідно сплатити за листопад 288,82 гривень (294,82 гривень мінус 6,00 гривень), серпень-288,82 гривень, вересень 295,12 гривень, жовтень-295,12 гривень, листопад-295,12 гривень, грудень 288,10 гривень. Отже, загальна сума складає 1744,80 гривень.

Пунктом 2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року № 26-1 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

25.03.2011 року позивачем до відповідача подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду, в якому позивачем самостійно визначено суму внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті.

Відповідно до пункту 9.1. Постанови правління Пенсійного фонду України „Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів" від 19.01.2002 року № 2-4, передбачено, що не менше ніж раз на квартал працівниками відділу надходження доходів, які визначаються начальником районного (міського) відділу (управління), проводиться вибіркова перевірка правильності проведених облікових операцій в особових рахунках платників.

01.11.2011 року управлінням проведено вибіркову перевірку правильності проведення облікових операцій в особових рахунках, зокрема особового рахунку позивача, про що складено акт №10.

За результатами перевірки відповідач донарахував позивачу внески за 2010 рік, відповідно до діючого законодавства у зв'язку з тим, що позивач у графі 3 зазначив внески, які нижче мінімального страхового внеску,.

Частиною 3 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У відповідності до п.п.12 п. 11 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2664 частини першу - девяту статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року №1058- виключено.

Отже, вимоги про сплату страхових внесків є виконавчими документами не у відповідності до статті 106 Закону України № 1058, а у відповідності до пункту 7 абзацу 5 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2664, згідно якого стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Статтею 94 Конституції України встановлено, що Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Закон України „Про внесення змін до законів України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" та „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2461 прийнято 08.07.2010 року, а опубліковано його в газеті „Голос України" (№ 131) 17.07.2010 року.

В Законі України від 08.07.2010 року № 2461-VI зазначено, що „Закон набирає чинності з дня опублікування".

Відповідно Закон набрав чинність з дня опублікування тобто з 17.07.2010 року, а ні не раніше ніж через 6 місяців, як зазначає позивач.

Отже, з 17 липня 2010 року фізичні особи - підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), сплачують внески до Пенсійного фонду за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі, що з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку повинен становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з якої сплачуються страхові внески.

Враховуюче наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно донараховано позивачу внески за 2010 рік, відповідно до норм діючого законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі № 2а-0870/12144/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров