№ 36845708, 28.01.2014, Zaliznychnyi District Court of Simferopol

Справа № 122/277/14-а

Провадження по справі 2-а/122/51/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Шильнова М.О.,

при секретарі - Іоновій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату АР Крим, Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду у порядку адміністративного судочинства з позовом до Військового комісаріату АР Крим, Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим, в якому просила визнати причину пропуску строку на звернення до суду поважною та поновити строк звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність Військового комісаріату АР Крим щодо не включення сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за останні 24 календарних місяців роботи в військовому комісаріаті АР Крим перед зверненням за пенсією в довідку про складові заробітної плати ОСОБА_1, зобов'язати Військовий комісаріат АР Крим виготовити та направити на адресу Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим довідку про складові заробітної плати позивачки для призначення пенсійного забезпечення з включенням у довідку відомостей про суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за останні 24 календарних місяців роботи в Військовому комісаріаті АР Крим перед зверненням за пенсією, визнати бездіяльність Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим по не включенню сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за останні 24 календарних місяців роботи на посаді державного службовця - у розрахунок розміру пенсійного забезпечення позивачки з моменту його призначення, зобов'язати Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення позивача з моменту призначення пенсії з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за час її роботи в військовому комісаріаті АР Крим на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсійного забезпечення, виготовленої військовим комісаріатом АР Крим, а також зобов'язати Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим після проведеного перерахунку виплатити позивачу суму недоплаченого пенсійного забезпечення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Військовий комісаріат АР Крим безпідставно не включив у довідку про заробітну плату позивачки відомості про розмір індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, незважаючи на те, що вказані виплати входять до системи оплати праці державних службовців, у зв'язку з чим, вказані суми не були враховані при обчисленні пенсії.

У судове засіданні позивачка не з'явилась, повідомлена належним чином, згідно письмової заяви просила про розгляд справи за її відсутності.

Представники відповідачів у судове засідання також не з'явилися, повідомлені належним чином, надали письмові заперечення проти позову з проханням розглядати справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, по наступних підставах.

Судом встановлено, що позивачка наказом Ялтинського міського військового комісару від 12.06.2009 р. №43 звільнена з посади провідного спеціаліста мобілізаційного відділення, у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.13).

Військовим комісаріатом АР Крим була підготовлена та направлена на адресу Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим довідка про заробітну плату позивачки, на підставі якої була обчислена її пенсія (а.с.10-11).

Проте у вказану довідку не були включені відомості про розмір індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Статтею 99 КАС України передбачено, що «Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.»

Позивач, мотивуючи клопотання про поновлення процесуального строку зазначив, що вона дізналась про не включення сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань для обчислення призначеної їй пенсії лише після отримання відповіді ПФУ від 22.11.2013р.

Після отримання даних відомостей та відмови відповідачів перерахувати розмір пенсійного забезпечення позивач, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 99 КАС України звернулась в адресу вищестоящих органів зі скаргами щодо спонукання Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим провести перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням вимог закону. Але вищі органи відмовили позивачу у задоволенні вимог її звернення, що стверджується наданими відповідями.

Отже, позивач використав можливі заходи щодо досудового вирішення спору, а, відтак, суд визнає поважними причини пропуску строків звернення до адміністративного суду.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статі 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошову виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788 - XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, доводи відповідача про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є помилковими.

Для вирішення спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії зокрема, стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», натомість положення Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці» є загальними.

Така позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 лютого 2012 року (справа № 21-430а11).

За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та заснованими на законі, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору. Відповідно до ст. 94 КАС України сплачений позивачем судовий збір в сумі 73,08 грн., у частині 36,54 грн. компенсується за рахунок держави.

Судовий збір у розмірі 36,54 грн. підлягає стягненню з Військового комісаріату АРК на користь позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 1,2 Закону України "Про оплату праці", ст. 33 Закону України "Про державну службу", ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись статтями 2, 6, 7, 9-11, 17-18, 21, 87, 159, 162-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Військового комісаріату АР Крим, Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Визнати протиправною бездіяльність Військового комісаріату АР Крим щодо не включення сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які ОСОБА_1 отримувала за останні 24 календарних місяців роботи в військовому комісаріаті АР Крим перед зверненням за пенсією в довідку про складові заробітної плати - ОСОБА_1.

Зобов'язати Військовий комісаріат АР Крим виготовити та направити на адресу Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим довідку про складові заробітної плати ОСОБА_1 для призначення пенсійного забезпечення з включенням у довідку відомостей про суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які ОСОБА_1 отримувала за останні 24 календарних місяців роботи в Військовому комісаріаті АР Крим перед зверненням за пенсією.

Визнати бездіяльність Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим по не включенню сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які ОСОБА_1 отримувала за останні 24 календарних місяців роботи на посаді державного службовця - у розрахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з моменту його призначення.

Зобов'язати Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які ОСОБА_1 отримувала за час її роботи в військовому комісаріаті АР Крим на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсійного забезпечення, виготовленої військовим комісаріатом АР Крим.

Зобов'язати Управління ПФУ у м. Ялта Автономної Республіки Крим після проведеного перерахунку виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченого пенсійного забезпечення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 36 гривень 54 копійки.

Стягнути з Військового комісаріату АРК (код 07785820) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 36 гривень 54 копійки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя