Court ruling № 36835708, 25.11.2013, Dnipropetrovsk District Administrative Court

У Х В А Л А

25 листопада 2013 р. Справа № 804/15546/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову гр. ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, третя особа-1 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа-2 Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2013 року гр.ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства доходів і зборів України, треті особи-1, 2 ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» та просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиплаті ОСОБА_1 страхової суми в розмірі 198062,64 грн.;

- зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 198062,64 грн.

При цьому, у позові позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом поважними та поновити цей строк посилаючись на те, що позивач дізнався про порушення свого права відповідачем із судових рішень у цивільній справі, а до тих пір не був обізнаний про те, що його права порушені саме внаслідок протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вивчивши подані позовні матеріали, розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом суд приходить до висновку про те, що у адміністративного суду відсутні правові підстави для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом і поновлення цього строку за викладених позивачем обставин у зв'язку з чим даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на 2009р.) було визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня,коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

03.08.2010р. набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-УІ від 07.07.2010р. яким були внесені зміни до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України та для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня,коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії позивач звернулася до суду 20.11.2013р. (вх. №75612/13), тобто після спливу річного строку, визначеного ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається зі змісту позову, позивач, як на поважність пропуску строку звернення до суду з даним позовом, посилається на те, що довідався про порушення своїх прав відповідачем з судових рішень у цивільній справі, а до тих пір не був обізнаний про порушення своїх прав саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень.

Однак, такі твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки із доданих позивачем до позову документів, а саме: зі змісту листа від 27.01.2009р. №ЦВ37/09 направленого на адресу позивача ЗАТ «СК «Брокбізнес» видно, що страхова компанія повідомляла позивача про те, що згідно до п.4 Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, затвердженого постановою КМУ № 349 від 03.06.1994р. кошти, яких не вистачає на виплату страхових сум, доплачуються страхувальником (Державною податковою адміністрацією України) та зазначено про те, що позивач може звернутися до Державної податкової адміністрації для вирішення даного питання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач довідався про порушення своїх прав та інтересів щодо невиплати страхової суми саме відповідачем - Державною податковою адміністрацією України (правонаступником якого є Міністерство доходів і зборів України) ще у січні 2009р. з вищевказаного листа.

З огляду на викладене, твердження позивача про те, що він дізнався про порушення свого права саме відповідачем із судових рішень у цивільній справі не може бути прийнято судом до уваги та визнано як поважність пропуску строку звернення до суду з даним позовом, оскільки зміст судових рішень у цивільній справі, які додані до позову та на які посилається позивач, не містять посилань на порушення саме відповідачем прав позивача щодо невиплати позивачеві страхової суми, а тому такі доводи позивача не можуть служити поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

За викладених обставин, суд не находить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними,оскільки позивачем на підтвердження причин поважності пропуску строку звернення до суду з січня 2009р. по листопад 2013р. жодного доказу до позову не надано.

При цьому, слід зазначити, що позивач не був позбавлений права звернення до суду з даним позовом з січня 2009р. у строк, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фогарді проти Сполученого Королівства» право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у адміністративного суду правових підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними та поновлення строку звернення до суду з урахуванням доданих до позову вищевказаних доказів, а тому даний позов слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 100, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, третя особа-1 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», третя особа-2 Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду у встановленому законом порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва