№ 36825340, 22.01.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 5015/5393/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О. Є.(доповідач у справі)суддів:Коваленка В. М., Погребняка В. Я.розглянувши матеріали касаційної скарги Арбітражного керуючого Шимчишина І.С. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 рокуу справі№ 5015/5393/12за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Західбудінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест"пробанкрутство в судовому засіданні взяли участь представники: Арбітражний керуючий - Шимчишин І.С.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Львівської області від 18.04.2013 року у справі № 5015/5393/12 боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест"визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Шимчишина І.С.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.08.2013 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест" як юридичну особу ліквідовано, провадження по справі № 5015/5393/12 припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року по справі № 5015/5393/12 ухвалу господарського суду Львівської області від 12.08.2013 року скасовано та передано справу на новий розгляд господарського суду Львівської області.

Арбітражний керуючий Шимчишин І.С. не погодився з рішення суду апеляційної інстанції та звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року, а ухвалу господарського суду Львівської області від 12.08.2013 року залишити в силі, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 12.08.2013 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест" як юридичну особу ліквідовано, провадження по справі № 5015/5393/12 припинено.

Постановою господарського суду апеляційної інстанції рішення суду від 12.08.2013 року скасовано. Вказане рішення мотивоване передчасним затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, оскільки рішення прийняте без належного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Право сторін брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу передбачено і ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

22.10.2013 року до суду арбітражним керуючим Шимчишиним І.С. було подано заперечення на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" на ухвалу господарського суду від 12.08.2013 року.

13.11.2013 року арбітражний керуючий Шимчишин І.С. подав додаткові заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу.

Всупереч вимог чинного законодавства, апеляційною інстанцією не розглянуто та не надано оцінки запереченням на апеляційну скаргу поданими 22.10.2013 року та додатковим запереченням на апеляційну скаргу поданими до суду 13.11.2013 року, які були викладені на ухвалу господарського суду від 12.08.2013 року, а саме, щодо доводів зазначених в апеляційній скарзі.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Але, всупереч вимог чинного законодавства, Львівський апеляційний господарський суд не розглянув в повному обсязі доводи, які були викладені в запереченнях на ухвалу суду апеляційної інстанції від 12.08.2013 року та належним чином законодавчо не обґрунтував свої висновки.

Таким чином, Львівським апеляційним господарським судом були не виконані вимоги закону та порушені приписи ст. 101 ГПК України.

Вказані порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій призвели до неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам.

Допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду суду належить врахувати вище викладене та в залежності від встановленого і вимог закону постановити рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Шимчишина І.С. задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року у справі № 5015/5393/12 скасувати та направити справу на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Головуючий Короткевич О. Є.

Судді Коваленко В. М.

Погребняк В. Я.