Court ruling № 36812499, 15.01.2014, Dnipropetrovsk District Administrative Court

У Х В А Л А

15 січня 2014 р. Справа № 804/1217/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відповідач 1: Генеральна прокуратура України, відповідач 2: прокуратура Дніпропетровської області про визнання протиправними дії, -

ВСТАНОВИВ

14 січня 2014 року до суду надійшов позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправним дії щодо визнання дії відповідачів не правомірними (представників силових відомства, якими умисно не виносяться рішення в порядку кримінального судочинства), та зобов'язання відповідачів вчинити певну дію - надати постанови в порядку кримінального судочинства, які потрібні позивачу для захисту прав, свобод та законних інтересів.

Відповідно до частини 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 2 ч. 3 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001 р. зазначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки така діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України №19-рп/2011 від 14.12.2011 року, положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п'ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

З матеріалів позову вбачається, що позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом про визнання дій відповідачів не правомірними щодо зобов'язання вчинити певну дію, а саме надати постанову в порядку кримінального судочинства.

Повноваження відповідача при отриманні заяви про вчинення злочину регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду даного позову в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 109 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У зв'язку з цим суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 2,3,4,17,109,160 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ

Адміністративну позовну заяву - ОСОБА_1, ОСОБА_2, до відповідач 1: Генеральна прокуратура України, відповідач 2: прокуратура Дніпропетровської області про визнання протиправним дії - повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за вказаною у позовній заяві адресою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.П. Павловський