Decision № 36799420, 22.01.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.14р. Справа № 904/9320/13

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління", м.Дніпропетровськ

до Управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської Ради в особі Міського комунального закладу культури "Дніпропетровська дитяча музична школа № 13", м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної Казначейської Служби України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області

про стягнення 13 081,69 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Лисак А.О., представник за довіреністю № 704 від 20.01.14р.

від відповідач: Бойко М.В., представник за довіреністю № 117 від 20.01.14р.

Кравченко О.В., представник за довіреністю № 12 від 20.01.14р.

Грабовецька С.В., представник за довіреністю № 14 від 20.01.14р.

Ярова О.М., представник за довіреністю № 13 від 20.01.14р.

третя особа-1: Кайнога Я.О., представник за довіреністю № 01 від 13.01.14р.

третя особа-2: Кобиляцька О.Г., представник за довіреністю № 10 від 08.01.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської Ради в особі Міського комунального закладу культури "Дніпропетровська дитяча музична школа № 13" (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Дніпропетровській області (далі - третя особа-1) про стягнення 13 081,69 грн. та виселення відповідача з займаного нежитлового вбудованого приміщення площею 312,8 кв.м., розміщеного за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 42 на 3-4 поверхах, що перебуває на балансі позивача.

Ухвалою господарського суду від 03.12.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 18.12.13р.

Ухвалою господарського суду від 18.12.13р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної Казначейської Служби України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області (далі - третя особа-2); відкладено розгляд справи на 21.01.14р.

21.01.14р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи належним чином завірені копії договорів.

Повноважні представники відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнають, про що також зазначено у відзиві на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Крім того, повноважні представники відповідача надали для долучення до матеріалів справи докази в підтвердження заявлених заперечень.

Повноважний представник третьої особи-1 заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, про що також зазначено у письмових поясненнях.

В судовому засіданні 21.01.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.09р. між третьою особою-1 та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3481-ОД (далі - Договір оренди (а.с.17-22)), відповідно до умов п.1.1. якого, третя особа-1 передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 312,8 кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Семафорна, буд. 42, на 3-4 поверхах, що перебуває на балансі позивача, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/ актом оцінки на 09.06.09р. і становить за незалежною оцінкою 1 535 960,00 грн.

В п. 1.2. Договору оренди зазначено про те, що майно передається в оренду з метою розміщення навчального закладу, що фінансується з міського бюджету.

Згідно з п. 2.1. Договору оренди, відповідач вступає у строкове платне користування державним майном у термін, зазначений у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання - передачі майна.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2009р.- 6 399,83 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень.

Як зазначено в п. 3.3. Договору оренди, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. Договору оренди зазначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та позивачу у співвідношенні:

- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації відповідача у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 4 479,88 грн.

- 30% позивачу у розмірі 1 919,95 грн.,

згідно акту виконаних робіт щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який нараховується платіж.

Згідно з п. 3.8. Договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та позивачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.9. Договору оренди).

В п. 3.12. Договору оренди зазначено про те, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та позивачу.

До обов'язків відповідача входить:

- використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору (п. 5.1. Договору оренди).

- своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні визначеному у п.3.6 цього Договору (п. 5.2. Договору оренди).

- щомісячно не пізніше 15 числа звітувати третій особі-1 та позивачу про внесення орендної плати, скоригованої на індекс інфляції, до державного бюджету та на розрахунковий рахунок позивача з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку (п. 5.4. Договору оренди).

- у разі припинення або розірвання Договору повернути позивачу орендоване майно за актом приймання - передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати третій особі-1 збитки у разі погіршення стану або втрати /повної або часткової/ орендованого майна з вини відповідача. Один екземпляр такого акту приймання-передачі строком у три дні надається третій особі-1 (п. 5.5. Договору оренди).

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1. Договору).

Цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 07.07.09р. до 06.07.10р. включно (п. 10.1. Договору оренди).

На виконання умов вищезазначеного Договору оренди, третя особа-1 за узгодженням з позивачем передала, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, що підтверджує акт приймання-передачі від 07.07.09р. (а.с. 23).

12.07.10р. між третьою особою-1 та відповідачем укладено додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до якої сторони продовжили термін діє договору до 06.07.12р., а також узгодили обов'язки відповідача щодо повернення нерухомого майна (а.с.25-26).

17.09.12р. між вищезазначеними сторонами укладено та підписано додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до якої розмір орендної плати становить 4 216,77 грн., з них 70% до державного бюджету у розмірі 2 951,74 грн., а 30% позивачу у розмірі 1265,03грн. Крім того, сторонами узгоджено, що цей Договір оренди є пролонгованим з 07.07.12р. до 06.07.13р. включно (а.с. 27-28).

06.06.13р. між третьою особою-1 та відповідачем укладено додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до умов якої сторонами узгоджено, що цей Договір оренди є пролонгованим з 07.07.13р. до 06.07.14р. включно (а.с. 30).

На утримання вищезазначеного майно 26.02.10р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендного нерухомого майна № ПР/БМЕУ-1 (далі - Договір про відшкодування витрат (а.с.31-33)), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 42 (далі-майно), загальною площею 312,8 м2, а відповідач відшкодовує витрати позивачу на експлуатаційні витрати та сплату податку на землю, пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих позивачем за цим Договором. Відповідач користується майном, яке складається з частини нежитлового приміщення загальною площею 312,8 м2 , вартістю 1 535 960,00 грн., відповідно до плану розміщення, що додається до договору. Орендоване майно використовується під розміщення навчального закладу.

Згідно з п. 2.1.1. Договору про відшкодування витрат, позивач зобов'язується забезпечити виконання переліку робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням орендованого майна, та прилеглої території. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх сплати встановлюються цим договором. Розмір плати за обслуговування майна, прилеглої території, залежить від складу робіт і послуг, які надаються позивачу і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування майна, комунальні та інші послуги позивача.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору про відшкодування витрат, відповідач зобов'язаний на рахунок позивача компенсувати експлуатаційні витрати та податок на землю згідно наданого акту виконаних робіт.

Пунктом 3.1.2. Договору про відшкодування витрат передбачено, що позивач має право стягувати в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені у п.3.2.3 Договору , зі штрафними санкціями.

У разі неналежного виконання зобов'язання за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 6.1. Договору про відшкодування витрат).

Як зазначено в п. 6.2. Договору про відшкодування витрат, за несвоєчасні розрахунки згідно п. 2.2.3. відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

В п. 8.1. Договору про відшкодування витрат, цей Договір укладено строком до 31.12.10р. включно.

26.02.10р. сторони узгодили вартість відшкодування на рік, яка складає 3355,92 грн. (а.с.34).

23.09.10р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору про відшкодування витрат, відповідно до якої сторонами було викладено предмет договору в іншій редакції (а.с. 35).

30.12.10р. між вищезазначеними сторонами укладено додаткову угоду до Договору про відшкодування витрат, згідно з якою сторони пролонгували договір до 31.01.11р. (а.с.36).

01.01.11р. між позивачем та відповідачем укладено та підписано додаткову угоду до Договору про відшкодування витрат, відповідно до якої сторони пролонгували договір до 31.12.11р., а також внесли зміни щодо збільшення суми відшкодування експлуатаційних витрат та послуг за користування земельною ділянкою (а.с. 37).

29.03.12р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору про відшкодування витрат, відповідно до якої сторони пролонгували договір до 31.12.12р. (а.с.38).

Як зазначає позивач, в порушення умов Договору оренди відповідачем належним чином не виконуються умови зазначеного договору в частині своєчасної оплати оренди, у зв'язку з чим станом на 22.11.13р. відповідач має заборгованість перед позивачем з орендної плати, за період з червня по жовтень 2013р. включно, у розмірі 10 486,66 грн.

За неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди, позивач нарахував для сплати відповідачу відповідачу пеню у розмірі 549,08 грн. та 10% штрафу у розмірі 104,86грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача по Договору оренди заборгованість з орендної плати у розмірі 10 486,66 грн., пеню у розмірі 549,08 грн. та 10% штрафу у розмірі 104,86 грн.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач починаючи з червня 2013 року не здійснював платежі по Договору про відшкодування витрат, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість по вище зазначеному договору, за період з червня по жовтень 2013р. включно, у розмірі 1 846,70 грн.

За неналежне виконання відповідачем умов Договору про відшкодування витрат, позивач нарахував для сплати відповідачу пеню у розмірі 94,39 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача по Договору про відшкодування витрат заборгованість у розмірі 1 846,70 грн. та пеню у розмірі 94,39 грн.

Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання спору, позивачем 19.09.13р. було направлено на адресу відповідача претензію № 1 про оплату боргу за Договором оренди та Договором про відшкодування витрат на загальну суму боргу у розмірі 10 727,85 грн. (а.с.39-41).

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача:

- по Договору оренди заборгованість, за період з червня по жовтень 2013р. включно, з орендної плати у розмірі 10 486,66 грн., пеню у розмірі 549,08 грн. та 10% штрафу у розмірі 104,86 грн.

- по Договору про відшкодування витрат заборгованість у розмірі 1 846,70 грн. та пеню у розмірі 94,39 грн.

Крім того, позивач просить суд виселити відповідача з займаного нежитлового вбудованого приміщення площею 312,8 кв.м., розміщеного за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 42 на 3-4 поверхах, що перебуває на балансі позивача.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнає, виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач, згідно бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість перед позивачем по Договору оренди станом на 01.12.13р. складала 10 489,14 грн., а за Договором про відшкодування витрат - 1 846,70 грн.

Відповідач звертає увагу на те, що у відповідях на претензії позивачу відповідач неодноразово повідомляв, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується з міського бюджету, перерахування коштів здійснюється виключно УДКСУ, яке в своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також дорученнями Президента України і Міністра фінансів України. Погашення заборгованості залежить від знаття обмежень в оплаті видатків по незахищеним статтям управління ДКСУ відповідно до Бюджетного кодексу України.

Крім того, відповідач зазначає про те, що станом на 21.01.14р. заборгованість по Договору оренди, за період з червня по жовтень 2013р. включно, була частково погашена, а саме у розмірі 8 382,88 грн., що (а.с. 150, 161, 167, 173). А заборгованість по Договору про відшкодування витрат була погашена у повному обсязі (а.с. 154, 158, 163, 169, 175).

Таким чином, відповідач зазначає про те, що станом на день розгляду справи позивач має заборгованість по Договору оренди лише по рахунку за червень 2013р., який казначейством сплачений не був.

Третя особа-1 заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі, оскільки відповідач повинен належним чином виконувати свої обов'язки по укладеним Договорам.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до умов ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначено в ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору оренди та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за червень, серпень, вересень, жовтень 2013р. у розмірі 8382,88грн. по Договору оренди підлягають припиненню, оскільки відповідачем вказана заборгованість була оплачена (а.с. 150, 161, 167, 173). Таким чином, стягненню підлягає заборгованість за липень 2013 рік (Акт виконаних робіт про надання послуг з оренди за липень 2013р. № 1730713 від 19.08.13р. (а.с. 156)) по Договору оренди у розмірі 2 104,15 грн.

Розрахунок позивача по Договору оренди пені у розмірі 549,08 грн. господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно.

Господарський суд звертає увагу на те, що позивачем не надано суду жодного Акту виконаних робіт на підставі яких не пізніше 15 числа місяця, відповідно до умов п. 3.6. Договору оренди, здійснюється розрахунок відповідача з позивачем.

Таким чином, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені по Договору оренди за період з січня по травень 2013р. включно задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодного доказу в підтвердження заявлених позовним вимог, у зв'язку з чим суд не може перевірити надані у розрахунку пені строки її нарахування.

Господарський суд бере до уваги той факт, що Акти виконаних робіт, які надані саме відповідачем, за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2013р., на підставі яких відповідач повинен був здійснити розрахунок з позивачем, складалися та надавалися позивачем з запізненням, тобто з порушенням умов Договору оренди, у зв'язку з чим відповідач не міг вчасно розраховуватися з позивачем, а саме:

- Акт виконаних робіт за червень на суму 2 106,26 грн. датований 19.07.13р. (а.с. 149), таким чином нарахування пені починається з 19.07.13р. по 22.11.13р. - 96,71 грн.;

- Акт виконаних робіт за липень на суму 2 104,15 грн., датований 19.08.13р. (а.с. 156), таким чином нарахування пені починається з 19.08.13р. по 22.11.13р. - 71,94 грн.;

- Акт виконаних робіт за серпень на суму 2 089,42 грн. датований 18.09.13р. (а.с. 160), таким чином нарахування пені починається з 18.09.13р. по 22.11.13р. - 49,12 грн.;

- Акт виконаних робіт за вересень на суму 2 089,42 грн. датований 17.10.13р. (а.с. 166), таким чином нарахування пені починається з 17.10.13р. по 22.11.13р. - 27,53 грн.;

- Акт виконаних робіт за жовтень на суму 2 097,78 грн. датований 21.11.13р. (а.с. 172), таким чином нарахування пені починається з 21.11.13р. по 22.11.13р. - 1,49 грн.;

Таким чином, господарський суд вважає, що нарахування пені повинно розпочинатися з дати підписання сторонами Акту виконаних робіт та його отримання відповідачем.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України, умов Договору оренди та встановлених судом обставин справи, пеня складає 246,79 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені по Договору оренди підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 246,79 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення по Договору оренди 10% штрафу у розмірі 104,86 грн. підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 21,04 грн., оскільки станом на 22.11.13р. тільки за липень (2 104,15 грн.) орендна плата не сплачена більш ніж за три місяці. Суд вважає за необхідне зазначити про те, що за червень 2013р. орендна плата була сплачена 30.09.13р., що підтверджує платіжне доручення (а.с.150).

Вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по Договору про відшкодування витрат у розмірі 1 846,70 грн. підлягають припиненню, оскільки відповідачем вказана заборгованість 27.12.13р. була оплачена у повному обсязі (а.с. 154, 158, 163, 169, 175).

Розрахунок позивача по Договору про відшкодування витрат пені у розмірі 94,39 грн. господарським судом також перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно.

Господарський суд звертає увагу на те, що позивачем не надано суду жодного Акту виконаних робіт на підставі яких, відповідно до умов п. 2.2.3. Договору про відшкодування витрат, здійснюється розрахунок відповідача з позивачем.

Таким чином, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені по Договору про відшкодування витрат за період з січня по травень 2013р. включно задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодного доказу в підтвердження заявлених позовним вимог, у зв'язку з чим суд не може перевірити надані у розрахунку пені строки її нарахування. Крім того, суду не зрозуміло на підставі якого пункту Договору про відшкодування витрат позивач починає нараховувати пеню з 16 числа кожного місяця, оскільки в зазначеному договорі взагалі не вказані строки оплати, а тільки зазначено, що відповідач зобов'язаний компенсувати експлуатаційні витрати та податок на землю, згідно наданого акту виконаних робіт.

Господарський суд бере до уваги той факт, що Акти виконаних робіт, які надані самим відповідачем, за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2013р. на підставі яких відповідач повинен був здійснити розрахунок з позивачем, надавалися:

- Акт виконаних робіт за червень на суму 369,34 грн. датований 24.07.13р. (а.с. 153), таким чином нарахування пені починається з 24.07.13р. по 22.11.13р. - 16,25 грн.;

- Акт виконаних робіт за липень на суму 369,34 грн., датований 19.08.13р. (а.с.157), таким чином нарахування пені починається з 19.08.13р. по 22.11.13р. - 12,63 грн.;

- Акт виконаних робіт за серпень на суму 369,34 грн. датований 18.09.13р. (а.с.162), таким чином нарахування пені починається з 18.09.13р. по 22.11.13р. - 8,68 грн.;

- Акт виконаних робіт за вересень на суму 369,34 грн. датований 17.10.13р. (а.с. 168), таким чином нарахування пені починається з 17.10.13р. по 22.11.13р. - 4,87 грн.;

- Акт виконаних робіт за жовтень на суму 369,34 грн. датований 21.11.13р. (а.с.174), таким чином нарахування пені починається з 21.11.13р. по 22.11.13р. - 0,26 грн.

Таким чином, господарський суд вважає, що нарахування пені повинно розпочинатися з дати підписання сторонами Акту виконаних робіт та його отримання відповідачем.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України, умов Договору про відшкодування витрат та встановлених судом обставин справи, пеня складає 42,69 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені по Договору про відшкодування витрат підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 42,69 грн.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що посилання відповідача на те, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується з міського бюджету до уваги судом не береться, оскільки відповідно до п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за вимоги майнового характеру покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, господарський суд вважає, що вимоги позивача про виселення відповідача з займаного нежитлового вбудованого приміщення площею 312,8 кв.м., розміщеного за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 42 на 3-4 поверхах, що перебуває на балансі позивача, задоволенню не підлягають, оскільки Договір оренди є пролонгованим сторонами до 06.07.14р. включно. Позивачем не надано суду жодного доказу припинення або розірвання Договору оренди, тому підстав для виселення у суду немає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за вимоги немайнового характеру підлягають стягненню з позивача, оскільки господарським судом 18.12.13р. позивача було зобов'язано надати для долучення до матеріалів справи докази оплати судового збору за вимоги немайнового характеру, що підтверджує протокол судового засідання від 18.12.13р., але позивачем витребувані докази надані до суду не були.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Вимоги в частині стягнення заборгованості по Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3481-ОД від 07.07.09р. у розмірі 8 382,51 грн. - припинити.

Вимоги в частині стягнення заборгованості по Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендного нерухомого майна № ПР/БМЕУ-1 від 26.02.10р. у розмірі 1 846,70 грн. - припинити.

Стягнути з Управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської Ради в особі Міського комунального закладу культури "Дніпропетровська дитяча музична школа № 13" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Сортувальна, буд. 4, код ЄДРПОУ 02215957) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" (49124, м.Дніпропетровськ, вул. Магаданська, буд. 40, код ЄДРПОУ 33325169, р/р 26001054966 в ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964)

- за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3481-ОД від 07.07.09р. заборгованість з орендної плати за липень 2013 рік у розмірі 2104,15 грн. (дві тисячі сто чотири грн. 15 коп.), пеню у розмірі 246,79 грн. (двісті сорок шість грн. 79 коп.), 10% штрафу у розмірі 21,04 грн. (двадцять одну грн. 04 коп.);

- за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендного нерухомого майна № ПР/БМЕУ-1 від 26.02.10р. пеню у розмірі 42,69 грн. (сорок дві грн. 69 коп.):

- витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 662,92 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят дві грн. 92 коп.).

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" (49124, м. Дніпропетровськ, вул. Магаданська, буд. 40, код ЄДРПОУ 33325169, р/р 26001054966 в ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м.Дніпропетровськ, пл. Шевченка, буд. 7; код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.2") судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 25.01.14р.