Court ruling № 36754350, 21.01.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 січня 2014 року Справа № 5019/1371/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Короткевича О.Є.,- головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Погребняка В. Я. розглянувши касаційну скаргуЛіквідатора ТОВ "Ліоніс" О. А. Мельниченка на постанову та рішенняРівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року Господарського суду Рівне6нької області від 16.11.2012 рокуу справі№ 5019/1371/12про банкрутствовідкритого акціонерного товариства "Радикал", м. КиївЗа позовомПублічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс"За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_6проПро звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною 4444000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Ліквідатора ТОВ "Ліоніс" О. А. Мельниченка не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За змістом норми ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Як вбачається з касаційної скарги до неї не додано доказів про сплату судового збору в розмірі, що відповідає вимогам законодавства.

Втім, скаржник звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку зі складним фінансовим положенням підприємства.

Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, визначений статтею 5 Закону України "Про судовий збір", і є вичерпним. Названа стаття не визнає скаржника таким, що звільняється від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" №01-06/869/2012 від 05.07.2012).

Аналіз правового змісту зазначених норм свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

Проте, Ліквідатор ТОВ "Ліоніс" О. А. Мельниченка не надав переконливих доказів та обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга Ліквідатора ТОВ "Ліоніс" О. А. Мельниченка на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року та рішення господарського суду Рівненської області від 16.11.2012 року підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Ліквідатора ТОВ "Ліоніс" О. А. Мельниченка про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року та рішення господарського суду Рівненської області від 16.11.2012 року у справі № 5019/1371/12.

2. Касаційну скаргу Ліквідатора ТОВ "Ліоніс" О. А. Мельниченка на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року та рішення господарського суду Рівненської області від 16.11.2012 року у справі № 5019/1371/12 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О. Є. Короткевич

Судді В. М. Коваленко

В. Я. Погребняк