Decision № 36745684, 21.01.2014, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11785/13-ц

пр. № 2/759/268/14

21 січня 2014 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретарів Левко О.О., Івченко В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ спільне підприємство «Партнер», третя особа автогаражний кооператив «Екскаваторник» про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02.08.2013 року звернувся до суду з позовом до ПрАТ спільне підприємство «Партнер» про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю та відшкодування моральної шкоди. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь за заподіяння моральної шкоди 10000 грн.; зобов'язати відповідача усунути перешкоди позивачу у вільному доступі та проїзду до належного йому на праві власності гаражного боксу НОМЕР_1; зобов'язати відповідача за свій рахунок і власними силами знести незаконно встановлений шлагбаум, ворота та пост охорони; зобов'язати відповідача звільнити пожежний проїзд від свого транспорту та заборонити відповідачу блокувати його.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є членом авто гаражного кооперативу «Екскаваторник» та власником гаражного боксу НОМЕР_1. Після того, як позивач розрахувався з відповідачем за роботи по будівництву гаражного боксу, останній почав вимагати від позивача сплати вступного внеску за членство АГК «Екскаваторник» та так звані «охоронні послуги».

Відповідач почав створювати перешкоди позивачу у користуванні ним своїм гаражним боксом, шляхом встановлення воріт та посту охорони з шлагбаумом, заблокувавши пожежний проїзд вантажним транспортом з довгим причепом. Відповідач чинить перешкоди й іншим автовласникам у вільному проїзді до своїх гаражних боксів, зачиняє встановлений ним шлагбаум та в'їзні ворота блокує ворота позивача бетонними блоками та заварює їх електрозваркою. Таким чином позивач позбавлений доступу до свого гаражного боксу, власного автомобіля, який в ньому знаходиться, а також інших речей. Дії відповідача негативно вплинули на нервовий стан позивача, останній перебуває під постійним напруженням, внаслідок чого погіршився стан здоров'я позивача.

Свідок у справі ОСОБА_2 у судовому засіданні 06.12.2013 року надав свідчення, що відповідач в особі його директора чинить перешкоди позивачу у користуванні ним своєю власністю, а саме, вимагає грошові кошти в якості вступного внеску, нараховує позивачу плату за членство у кооперативі, блокує доступ до гаража позивача.

У судовому засіданні 21.01.2014 року позивач та його представник ОСОБА_3 позов підтримали у повному обсязі.

Відповідач до суду тричі не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомленим (а.с. 38, 168, 169), про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою позивача і його представника та відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Представник третьої особи в засідання суду 21.01.2014 року не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що гаражний бокс АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (а.с. 112).

В той же час судом встановлено, що у вказаному гаражному боксі знаходяться особисті речі позивача, проте, позивачу чинять перешкоди у доступі до вказаних речей. Обставина здійснення перешкод у доступі позивачу до речей підтверджується поясненнями позивача та свідка.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу чиняться перешкоди у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном, що знаходиться в гаражному АДРЕСА_1, а тому підлягає задоволенню вимога про зобов'язання ПрАТ СП «Партнер» не чинити позивачу перешкод у проїзді до гаражного боксу НОМЕР_1.

З приводу позовних вимог щодо зобов'язання відповідача за свій рахунок та власними силами знести шлагбаум, ворота та пост охорони, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться пост охорони, шлагбаум, не оформлене на будь-кого із сторін чи третю особу.

Єдиним законним власником вищезгаданої земельної ділянки є Київська міська рада.

В силу ч. 2 ст. 376 ЦК України, а ні сторони, а ні третя особа не є власниками зазначеного посту охорони, шлагбауму, відтак право звернення до суду з вимогою щодо їх знесення має виключно власник земельної ділянки на якій вони споруджені.

Вимога про звільнення пожежного проїзду є необґрунтованою, оскільки відсутній проект будівництва гаражів, що юридично виключає існування пожежного проїзду. Суду не надано жодних доказів належності відповідачу автомобіля, який за словами позивача перегороджує проїзд, що виключає можливість ухвалення рішення зобов'язання відповідача звільнити проїзд.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку позивач обґрунтовує порушенням його права на користування своїм гаражем та речами, суд зазначає наступне.

Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4).

З огляду на п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди, як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б)неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.

Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

В порушення вимог чинного законодавства, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування моральної шкоди, а саме, не зазначено наявність моральної шкоди, які саме страждання зазнав позивач, не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та моральною шкодою, з яких обставин виходив позивач, визначаючи розмір компенсації.

Отже, законних підстав для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. суд не убачає.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 23, 391, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ спільне підприємство «Партнер», третя особа автогаражний кооператив «Екскаваторник» про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов'язати ПрАТ спільне підприємство «Партнер» (Місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Жмеринська, 1-А, Ідентифікаційний код юридичної особи: 13684158) не чинити ОСОБА_1 перешкоди у проїзді до гаражного боксу НОМЕР_1, який знаходиться на території АГК «Екскаваторник».

Стягнути з ПрАТ спільне підприємство «Партнер» (Місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Жмеринська, 1-А, Ідентифікаційний код юридичної особи: 13684158) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 114 грн. 71 коп.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник