Court ruling № 36679130, 16.01.2014, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

16 січня 2014 року 810/282/14-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Спиридонова В.О., розглянувши позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області до Відділу державної виконавчої служби Іванківського районного управління юстиції у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2014 до Київського окружного адміністративного надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області до Відділу державної виконавчої служби Іванківського районного управління юстиції у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження №40596064 від 07.11.2013, зобов'язання прийняти до виконання вимогу про сплату боргу №Ф70У від 03.10.2013.

Відповідно до положень частини 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження.

За правилами частини першої цієї ж статті суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, а якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Згідно з приписами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

За правилами частини третьої цієї ж статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів відповідно до частини третьої тієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому законодавець надав перевагу строку звернення до суду, встановленому іншим законом або іншою статтею Кодексу адміністративного судочинства України (спеціальному строку).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуються дії відповідача, вчинені у ході виконавчого провадження ВП № 40596064, що полягають у відмові у відкритті виконавчого провадження за вимогою позивача про сплату боргу.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача прийняти до виконання вимогу про сплату боргу, яка була направлена позивачем на виконання до відповідача і у відкритті виконавчого провадження за якою спірними діями було відмовлено. Отже, така вимога є похідною від вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження.

За приписами частин першої та другої статті 181 Кодексом адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що 07.11.2013 відповідачем було винесено постанову ВП № 40596064 про відмову у відкритті виконавчого провадження за вимогою позивача про стягнення боргу. Вказану постанову позивач отримав 19.11.2013.

Скористувавшись правом на адміністративне оскарження дій та рішень державного виконавця, передбаченим статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження», позивач 22.11.2013 направив скаргу на зазначену постанову до начальника відділу державної виконавчої служби Іванківського районного управління юстиції у Київській області, за результатами розгляду якої відповідачем надано відповідь від 20.12.2013 № 701/2, якою позивачеві відмовлено у задоволенні скарги. Зазначену відповідь позивач отримав 27.12.2013, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (№ 4231/3) на копії першого аркушу відповіді на скаргу.

Відповідно до положень частини 1 статті 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відтак, матеріали позовної заяви свідчать, що, починаючи з 27.12.2013 позивач був обізнаний про порушення своїх справ з підстав вчинення відповідачем оскаржуваних дій.

Будь-яких доводів на спростування вказаного позивач не навів.

При вирішенні питання щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення з адміністративним позовом, суд враховує наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.

Беручи до уваги наведене та враховуючи, що жодних належних та допустимих доказів, які надавали б суду можливість обчислювати процесуальний строк від іншої дати, матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що позивач, починаючи з 27.12.2013, знав або повинен був дізнатися про порушення своїх справ.

Проте, до суду позивач звернувся лише 09.01.2014, що підтверджується штампом поштової установи на конверті, тобто із пропуском встановленого законом десятиденного строку для звернення до суду.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відтак, поновлення строку відбувається виключно за клопотанням сторони із зазначенням належних та допустимих доказів поважності причини пропуску такого строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду подано не було, будь-яких обставин, які би свідчили про поважність пропущення такого строку не наведено.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Оскільки позовна заява подана суб'єктом владних повноважень, звільненим від сплати судового збору, положення пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» застосуванню не підлягають.

Керуючись статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області до Відділу державної виконавчої служби Іванківського районного управління юстиції у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Спиридонова В.О.