Court ruling № 36601976, 13.01.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 січня 2014 року Справа № 902/1061/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги військової частини А1231 Міністерства оборони України, с. Гавришівка Вінницької області (далі - Військова частина),

на рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2013 та

ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2013

зі справи № 902/1061/13

за позовом приватного підприємства фірми "Сніжинка", м. Вінниця (далі - Підприємство),

до Військової частини

про стягнення 4 277, 12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.08.2013 зі справи № 902/1061/13 позов задоволено: з Військової частини стягнуто на користь Підприємства 4 277, 12 грн. боргу та 1 720, 50 грн. судового збору.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 апеляційну скаргу військової частини на зазначене рішення місцевого господарського суду з даної справи залишено без розгляду.

Військова частина звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 14.11.2013 № 350/119/1/1410/кс, в якій просить оскаржувані рішення та ухвалу попередніх судових інстанцій скасувати. Касаційна скарга також містить клопотання про відновлення строку її подання.

Статтею 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема, передбачено, що сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2013 в апеляційному порядку не переглядалося.

Наведене унеможливлює прийняття до провадження поданої касаційної скарги у відповідній частині.

Разом з тим Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги й в частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 з урахуванням такого.

Згідно з приписом частини другої статті 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до статті 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Частиною першою статті 53 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони, може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску.

Оскільки оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду набрала законної сили з дня її прийняття, а саме - 22.10.2013, строк її оскарження закінчився 11.11.2013. Касаційну ж скаргу відповідно до поштового штемпеля на конверті надіслано на адресу Рівненського апеляційного господарського суду 14.11.2013, тобто після закінчення строку подання цієї скарги.

Скаржник в обґрунтування свого клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання касаційної скарги посилається на несвоєчасне отримання повного тексту оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції зі справи № 902/1061/13, а саме 29.10.2013.

Між тим відповідно до статті 87 ГПК України ухвала апеляційної інстанції надсилається сторонам у справі в триденний строк з дня її прийняття. З відмітки на зворотній стороні останнього аркуша оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду з даної справи вбачається, що цю ухвалу було надіслано скаржникові 23.10.2013, тобто в межах строку, передбаченого названим Кодексом. Разом з тим період часу з 29.10.2013 (дня отримання скаржником копії оскаржуваної ухвали) по 11.11.2013 (дня закінчення строку касаційного оскарження) був цілком достатній для своєчасного подання касаційної скарги.

Таким чином, не вбачається поважних причин пропуску строку подання зазначеної скарги.

Будь-яких інших доводів, які можна було б розцінювати як поважні причини пропуску строку подання касаційної скарги, скаржником не наведено. У зв'язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні підстави для відновлення цього строку та задоволення відповідного клопотання.

Згідно з частиною четвертою статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Проте скаржником взагалі не подано будь-яких доказів, що підтверджували б сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

При цьому касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване "відсутністю видатків з державного бюджету на оплату судового збору та зупиненням ДКСУ проведення платежів військової частини А 1231 за наданими платіжними дорученнями".

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість, зокрема, відстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

Між тим особа, яка заявляє відповідне клопотання (в даному випадку скаржник), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Доданий військовою частиною до касаційної скарги додаток № 3, а саме: повідомлення та вимога Головного управління держаної казначейської служби України у Вінницькій області від 09.09.2013 № 09.1-08/803-6406 та № 09.1-08/804-6407 не може вважатися належним доказом на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджав сплаті ним саме судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Однак у даній касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм процесуального права припустився суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної ухвали, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначеного судового рішення.

Як вказано в пункті 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3), якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Згідно з пунктами 4, 5 і 6 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

- до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

- скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і клопотання про відновлення цього строку відхилено;

- у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтею 107, пунктами 4, 5 і 6 частини першої та частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити військовій частині А1231 Міністерства оборони України в прийнятті касаційної скарги в частині, яка стосується оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2013 зі справи № 902/1061/13.

2. Відмовити військовій частині А 1231 Міністерства оборони України у відновленні строку подання касаційної скарги в частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 зі справи № 902/1061/13.

3. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов