Court ruling № 36483521, 02.01.2014, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 367/6977/2013 Головуючий у І інстанції Линник В.Я.Провадження № 22-ц/780/6609/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 19 02.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Голуб С.А.

При секретарі: Франюк Т.В.

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа: нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.

У своїй заяві від 20 вересня 2013 року ОСОБА_3 просила накласти арешт на 14 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони продажу цієї частини будинку.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2013 року задоволена заява про забезпечення позову. Накладено арешт на 14 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.152 ЦПК України позови забезпечуються накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановлення обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив накласти арешт на частину будинку.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову„ розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Враховуючи наведені вимоги закону та клопотання позивача про забезпечення позову, суддя відповідно до вимог ст. 152 ЦК України вжив заходів для його забезпечення.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошена і відповідно до п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: