Court ruling № 36470699, 12.12.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/13827/11

№ К/9991/13827/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011

та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2010

у справі № 2а-7135/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи бізнесу»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 18.07.2008 № 0004962312/0.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надання заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для нарахування суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 08.07.2008 за № 1746/23-12/33790298, про порушення позивачем норм підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР): завищено податковий кредит з податку на додану вартість за податковими деклараціями за вересень, жовтень 2006 року на 26565,00 грн. та 6980,33 грн. відповідно за податковими накладними, виписаними ТОВ «ТОРГ МАРКЕТ ГРУП», установчий договір та статут якого визнані недійсними з моменту їх реєстрації, а свідоцтво платника ПДВ - з моменту внесення до реєстру платників ПДВ.

На підставі висновків вказаного акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2008 № 0004962312/0 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 50318,00 грн., у тому числі: 33545,33 грн. - основний платіж та 16772,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції до внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР у редакції Закону України від 26.09.1997 № 550/97-ВР).

Визначаючи позивачу податкові зобов`язання з податку на додану вартість у податковому обліку за вересень, жовтень 2006 року, ДПІ виходила з факту визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «ТОРГ МАРКЕТ ГРУП» постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.10.2007.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними

Застосувавши ці норми Закону № 168/97-ВР, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що з врахуванням обставин належної реєстрації ТОВ «ТОРГ МАРКЕТ ГРУП» на дати виконання господарських операцій з надання послуг платником ПДВ, відсутності спростування з боку ДПІ реальності вказаних господарських операцій, визнання у подальшому недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ контрагента позивача (ТОВ «ТОРГ МАРКЕТ ГРУП») рішенням суду не може бути наслідком визнання недійсними всіх господарських операцій за участю такої юридичної особи за відсутності доказів їх безтоварного характеру.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош