Court ruling № 3645225, 23.04.2009, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції – Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач – Старосуд М.І.

                                                                          Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    УХВАЛА

      Іменем України

23 квітня 2009року                                                                     справа № 2-а-32281/08/0570

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів:                      Ханової Р.Ф., Василенко Л.А.

при секретарі судового засіданняКондрашовій Н.М.

за участю представника відповідачаМолчанової Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецькана постанову Донецького окружного адміністративного судувід22 січня 2009 рокупо адміністративній справі№ 2-а-32281/08 (суддя Христофоров А.Б.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Українські Промислові ресурси»доДержавної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецькапро

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000062302/0/2035/23-413/30415558/13113/10 від 10.11.2008 року,  -

ВСТАНОВИЛА:

            Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000062302/0/2035/23-413/30415558/13113/10 від 10.11.2008 року.

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року у справі № 2-а-32281/08 позов був задоволений повністю, в наслідок чого, визнано недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька № 0000062302/0/2035/23-413/30415558/13113/10 від 10.11.2008 року.

            Не погодившись з рішенням суду податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 22 січня 2009 року у справі № 2-а-32281/08 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до необґрунтованого та помилкового рішення.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

   Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Промислові ресурси», є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.03.1999 та обліковується у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 30415558 (арк. справи 52), знаходиться на податковому обліку у Державній податкові інспекції у Будьонівському районі м. Донецьку.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецьку було проведено перевірку ТОВ «Українські Промислові ресурси» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на рахунок платника податків у банку за серпень 2008 року, про що складено акт, яким встановлено порушення пп. 7.4.5 пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97ВР, а саме віднесення до загального складу податкового кредиту сум податку на додану вартість не підтверджену податковими накладними, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 2727 грн. (арк. справи 6-32).

10.11.2008 року відповідачем на підставі висновків, викладених в Акті перевірки було прийнято рішення 0000062302/0/2035/23-413/30415558/13113/10 від 10.11.2008 року.

           Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

           Судове рішення переглядається в межах апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 195 КАС України.

            Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення  обліку  платників  податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження  податків, платежів.

            Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податку несуть відповідальність  за  правильність  обчислення,   своєчасність сплати  податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів) і додержання законів  про  оподаткування відповідно до законів України.

            Порядок обчислення і сплати податку врегульований ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

            Колегія суддів вважає неправомірним довід відповідача щодо порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” з наступних підстав.

  Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

            У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

  З акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою відображеного показника рядку 10.1 Декларації «Придбання (виготовлення будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митної території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків» за липень - серпень 2008 року встановлено, що у порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у частині віднесення до загального складу податкового кредиту сум податку на додану вартість не підтверджених відповідними податковими накладними. Так, відповідно реєстру отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту віднесено:

            суму ПДВ у розмірі 1014, 17 грн., згідно податкової накладної № 0837327274 від 01.07.2008 року виписаної ЗАТ «Український мобільний зв'язок" і.п.н. 143339326658, для перевірці надана податкова накладна №№ 0838037858 від 31.07.2008 року, виписана ЗАТ «Український мобільний зв'язок"» і.п.н. 143339326658 на загальну суму 6 500, 28 грн., у тому числі ПДВ 1083, 38 грн.

            суму ПДВ у розмірі 1041, 56 грн., згідно податкової накладної № О 838037858 від 31.07.2008 року, виписаної ЗАТ «Український мобільний зв'язок» і.п.н. 143339326658, для перевірці надана податкова накладна №№ 0838037858 від 31.07.2008 року виписана ЗАТ «Український мобільний зв'язок», і.п.н. 143339326658 на загальну суму 6 500, 28 грн., у тому числі ПДВ 1 083, 38 грн.

            суму ПДВ у розмірі 671, 32 грн., згідно податкової накладної № 7000005271 від 31.07.2008 року виписану ТОВ «Паралель - МЛТД» і.п.н. 243160705674, для перевірці надана податкова накладна № 700005271 від 31.07.2008 року виписана ТОВ «Паралель - МЛТД», і.п.н. 243160705674 на загальну суму 41 255, 04 грн., у тому числі ПДВ 6 875, 84 грн. (арк. справи 15-16).

            Перевіркою встановлено віднесення до загального обсягу придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митної території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою обсяг придбання послуг транспортування, які оподатковувались за ставкою 0 відсотків у розмірі 35 459 грн. та у розмірі 36633 грн.

    Однак, відповідно податкової накладної № 0837327274 від 30.06.2008 року сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню становить 1049,19 грн. (арк. справи 55), відповідно податкової накладної № 0838037858 від 31.07.2008 року сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню становить 1083, 38 грн. (арк. справи 56); № 700005271 від 31.07.2008 року сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню становить 6875, 84 грн. (арк. справи 57).

Таким чином, позивачем не порушенні вимоги пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного закону, оскільки віднесення до загального складу податкового кредиту сум податку на додану вартість підтверджено відповідними податковими накладними, копії яких є у матеріалах справи.

  Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                                                  УХВАЛИЛА :

        Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року у справі № 2-а-32281/08 – залишити без задоволення.

       Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року у справі № 2-а-32281/08 - залишити без змін.

       Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі – 27.04.2009 року. 

Головуючий                                                  

Судді