№ 3634294, 07.04.2009, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-14663/08                          Головуючий у першій інстанції: Добрянська Я.І.

                          Суддя-доповідач: Романчук О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07квітня 2009 року                                                                                                         м. Київ.

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                        Романчук О.М.,

Суддів:                                                                   Горбань Т.І.,

Малиніна В.В.,                                

при секретарі:                                                        Джуринській Н.В.    

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео-Тім» до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Відео-Тім» (далі - Позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва (далі - Відповідач) про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2008 року позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 22.06.2007 року № 0002732302/0 на суму 267144, 00 грн. та від 10.07.2007 року № 0003032302/0 на 38371, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Солом`янському районі м. Києва, подали апеляційну скаргу, у якій просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва була проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео - Тім» з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Харвест - Стандарт» (надалі - TOB «Харвест - Стандарт») за період з березень, квітень, травень, червень, липень, вересень та жовтень 2005 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 6939/23-02/31457075 від 11.06.2007 р. (надалі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002732302/0 від 22.06.2007 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 400 716,00 грн.

Також, Відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео - Тім» з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Левада - Аванті» (надалі - TOB «Левада - Аванті») за період з грудень 2004 р., січень, лютий 2005 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 2037/23-02/31457075 від 25.06.2007 р. (надалі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003032302/0 від 10.07.2007 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 57 555,50 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між Позивачем (покупець) та TOB «Харвест-Стандарт» (продавець) був укладений Договір поставки № ДП-33 від 03.03.2005 року, предметом якого є поставка товарно - матеріальних цінностей. На виконання Даного договору Позивач здійснив оплату та отримав податкові накладні на загальну суму 1524 138, 89 грн., в т.ч. 254023, 22 грн. ПДВ.

Також, між Позивачем (орендар) та TOB «Харвест-Стандарт» (орендодавець) був укладений Договір оренди №АР-135 від 01.03.2005 року, предметом якого є оренда обладнання, на виконання умов якого Позивач отримав податкові накладні на суму 44295, 00 грн., в т.ч. ПДВ 7382,50 грн.

Крім того, TOB «Харвест-Стандарт» на замовлення Позивача виконувало роботи з виготовлення фільму та відеокопій, на що отримало наступні податкові накладні на суму 34440, 00 грн., в т.ч ПДВ 5740, 00 грн.

Факт оплати послуг підтверджується копіями виписок з банківських рахунків Позивача та копіями податкових накладних.  

Також, судом першої інстанції було правильно встановлено, що між Позивачем та TOB «Левада - Аванті» були укладені договори поставки товарно - матеріальних цінностей № 12/04/А від 07.12.2004 р. та № 07/15 від 07.01.2004 р., розрахунки по яким було здійснено у повному розмірі та на виконання яких Позивачем було отримано податкові накладні на загальну суму 230223, 96 грн., в т.ч. ПДВ – 38370, 66 грн.

Правильність висновків суду першої інстанції у цій частині підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції з приводу відповідності податкових накладних, які зазначались вище вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі – Закон № 168/97).

У відповідності до вимог п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону № 168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, у Позивача виникло право на податковий кредит на суми ПДВ, які підтверджуються  податковими накладними.

 Суд апеляційної інстанції також відзначає правильність висновків суду першої інстанції з приводу того, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.07.2006 р. по справі № 2-2040/06, яким визнано недійсними установчі документи контрагента позивача TOB «Харвест-Стандарт» (код ЄДРПОУ 33299621) з моменту їх державної реєстрації - 10.02.2005 р. та свідоцтво платника податку на додану вартість від 25.02.2005 р. № 35626985 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ та Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2006 р. по справі № 2-П-2316/06 визнано недійсними установчі документи ще одного контрагента -TOB «Левада - Аванті» (код ЄДРПОУ 32849261) з моменту їх складання - 07.04.2004 р. та свідоцтво платника податку на додану вартість № 35619606 з моменту внесення до реєстру платників ПДВ. не є підставою для визнання вчинених ними господарських правовідносин з іншими особами недійсними. Тобто, факт визнання недійсними статутних документів юридичної особи та свідоцтва платника ПДВ не може бути підставою для відповідальності їх контрагентів, які добросовісно та законно здійснювали з такою юридичною особою праоввідносини.

Але , крім цього, колегія суддів відзначає ті обставини, на які не звернув увагу суд першої інстанції при ухваленні постанови.

Так, як вбачається з матеріалів справи, службовими особами Відповідача було проведено 2 позапланові перевірки Позивача, які у відповідності до вимог ч.8 ст. 11-1 Закону України « Про державну податкову службу в Україні» від  04 грудня 1990 року № 509-XII не можуть проводитись без рішення суду.

Таким чином, оскільки позапланова перевірка здійснювалася без дотримання вимог Закону України « Про державну податкову службу в Україні» від  04 грудня 1990 року № 509-XII, то вона є неправомірною, а тому і всі рішення прийняті на її основі є також неправомірними.

Також, колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції було було скасовно податкові повідомлення-рішення від 22.06.2007 року № 0002732302/0 на суму 267144, 00 грн. та від 10.07.2007 року № 0003032302/0 на 38371, 00 грн., тобто лише в частині основного боргу, хоча з мотивувальної частини вбачається, що суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі, а тому колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було вирішено всі позовні вимоги.

Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог п.2 ст. 201 КАС України, необхідно змінити постанову суду першої інстанції у мотивувальній та резолютивній частинах

 На основі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києвазадовольнити частково.

ПостановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2008 року змінити у мотивувальній частині та резолютивній частинах.

Викласти резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2008 року у такій редакції: визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 22.06.2007 року № 0002732302/0 та від 10.07.2007 року № 0003032302/0.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2008 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя                                 

   Судді: