Court ruling № 36334445, 17.12.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року м. Київ К/800/21023/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест» на постанову та ухвалуЛьвівського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 рокуу справі№ 2а-8189/12/1370за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест»до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року у справі № 2а-8189/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 203, 204, 215, 228 Цивільного кодексу України, пп. пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби планової виїзної перевірки ТОВ «Агровест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року складено акт № 553/22-00/32891219 від 09.08.2012 року,

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002252320 від 21.08.2012 року, яким донараховано зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на загальну суму 37 683,00 грн., в т.ч. за основним платежем 37 682,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми, будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону).

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування валових витрат та податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Між ТОВ «Агровест» та ПП «Аторней» 17.11.2010 року укладено договір № 21/11-10, за яким останній зобов'язується в порядку та на умовах передбачених договором виконати вантажо-розвантажувальні роботи, а замовник ТОВ «Агровест» зобов'язується затвердити кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти їх повністю та сплатити їх вартість. Загальна сума договору складає 100 000,00 грн. з врахуванням ПДВ 20% 16 666,67 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що виконання господарських операцій по вказаному договору з позиції реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів не підтверджуються матеріалами справи.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена по рах.93 «Витрати на збут» з формуванням бухгалтерського проведення Дт.93 кт.63 в сумі 83 333,33 грн., однак дана сума не вплинула на валові витрати платника, оскільки не включена ним до складу валових витрат та не включена до р.04.1 в Декларації з податку на прибуток за ІV квартал 2010 року.

Посилання скаржника на наявність документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданої ПП «Аторней» податкової накладної, обґрунтовано відхилено судами, оскільки податкова накладна сама по собі не є підставою для включення зазначеної в ній суми до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що здійснення господарських правовідносин належними доказами не підтверджується.

Також в акті перевірки зазначено про заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 21015,00 грн. Зазначені обставини встановлені судом першої інстанції як підстава для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Обгрунтованих заперечень з приводу цих порушень в позовній заяві позивачем не наведено.

Виходячи з цього, підлягають відхиленню доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо розбіжностей між виявленим порушенням в формуванні податкового кредиту та сумою визначеного за результатами перевірки податкового зобов'язання.

Відмова в задоволенні позовної вимоги про протиправність дій відповідача щодо винесення спірного податкового повідомлення-рішення обґрунтована недоведеністю таких вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровест» відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року у справі № 2а-8189/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак