№ 3626586, 21.11.2008, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2008 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Димерлія О. О.

суддів - Яковлева Ю. В., Потапчука В. О.

при секретарі - Мішиєвої О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 18 липня 2007 року по справі за позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування рішення про застосування штрафних санкції, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2007 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом та просив: визнати нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Миколаєві від 17.11.2006 р. № 00000637/0, від 19.12.2006 р. № 00000637/1, від 23.01.2007 р. № 00000637/2.

У липні 2007 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просив: скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Миколаєві від 17.11.2006 р. № 00000637/0, від 19.12.2006 р. № 00000637/1, від 23.01.2007 р. № 00000637/2 про застосування штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 18 липня 2007 року позов задоволено частково. Суд скасував рішення від 17.11.2006 р. № 00000637/0, від 19.12.2006 р. № 00000637/1, від 23.01.2007 р. № 00000637/2 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 680 грн. та в частині посилання на пункт 5.3.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем допущено порушення валютного законодавства щодо недекларування валютних цінностей, які перебувають за межами України, на підставі чого відповідачем застосовані штрафні санкції у розмірі 1360 грн. відповідно до п. 5.3.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Оскільки застосована відповідачем санкція не є санкцією за порушення податкового законодавства, на неї поширюються строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені ст. 250 ГК України та не поширюється вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У поданій апеляційній скарзі СДПІ ВПП з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне зясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняте нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 06.11.2006 р. відповідачем була проведена перевірка позивача та складений Акт №34/37-034/01125608 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р., яким було встановлено порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних коштів, що незаконно знаходяться за її межами» в частині недекларування підприємством майна, вивезеного за кордон.

Відповідно до зазначеного акту позивачу нарахована штрафна санкція в розмірі 1360 грн. з посиланням на п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 3 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів. позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».

При розгляді справи судом встановлено, що при здійсненні перевірки відповідачем виявлено порушення вимог валютного законодавства у вигляді недекларування валютних цінностей, яке є триваючим починаючи з 1999 року до моменту проведення перевірки.

Оскільки позивач порушив передбачений п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних коштів, що незаконно знаходяться за її межами» порядок декларування валютних цінностей та починаючи з 1999 р. до моменту перевірки не включав до своїх податкових декларацій суму дебіторської заборгованості, яка виникла в результаті невиконання договору менеджменту № 11-с про передачу в оперативне і фінансове управління т/х «Порт Миколаїв», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірне застосування до позивача зазначених санкцій.

Судом першої інстанції зроблений вірний висновок про те, що застосована відповідачем санкція у розмірі 1360 грн. є видом господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин за вчинене ним порушення у сфері господарювання, яка регулюється ст. ст. 238-250 ГК України.

Однак при цьому судова колегія відзначає, що суд першої інстанції неправильно встановив скорочений термін позовної давності для застосування адміністративно-господарської санкції та невірно застосував ст. 250 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ГК України строки застосування адміністративно-господарських санкції до субєкта господарювання встановлюються дійсним Кодексом.

Згідно ст. 250 К України встановлено, що адміністративні господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік із дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зробивши висновок про зменшення розміру штрафної санкції, яка підлягає стягненню з позивача, оскільки відповідачем пропущений строк позовної давності, суд першої інстанції не врахував, що допущено порушення вимог валютного законодавства є триваючим та не припинило своєї дії.

Оскільки порушення, допущене позивачем у вигляді не зазначення у щоквартальних деклараціях інформації про наявність простроченої дебіторської заборгованості, носить тривалий характер, перебіг терміну позовної давності починається з моменту припинення або з дати виявлення такого порушення. o:p>/o:p>

Як встановлено актом перевірки від 06.11.2006 р. на момент проведення перевірки виявлене порушення валютного законодавства позивачем не припинено, а отже перебіг позовної давності для застосування адміністративно-господарських санкцій починається з дати виявлення такого порушення. o:p>/o:p>

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що правопорушення в зазначених правовідносинах є триваючим і скорочений строк позовної давності до цих правовідносин не застосовується. o:p>/o:p>

Невірне застосування судом першої інстанції ст. 250 ГК України призвело до неправильного висновку щодо зменшення розміру застосованої штрафної санкції, що є підставою для скасування рішення суду. o:p>/o:p>

З огляду на зазначені обставини, судова колегія відзначає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджені фактичні обставини справи, не взято до уваги триваючий характер вчиненого порушення валютного законодавства та неправильно застосовані норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. o:p>/o:p>

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись: ст. ст. 185, 195, 199, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія, o:p>/o:p>

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - задовольнити.o:p>/o:p>

Постанову господарського суду Миколаївської області від 18 липня 2007 року по справі за позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування рішення про застосування штрафних санкції скасувати та прийняти нове рішення. o:p>/o:p>

У задоволенні позову Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» відмовити повністю. o:p>/o:p>

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя:

Судді:

o:p>/o:p>