№ 36248652, 20.12.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/7803/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі - Гур`євій К.І.

за участю сторін: представника позивача - Добренко Д.Б. (за довіреністю)

представника відповідача - Санжарук О.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Ізмаїльської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправною та скасування повторної вимоги про усунення фінансових порушень №850-16/2118 від 11 жовтня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправною та скасування повторної вимоги про усунення фінансових порушень №850-16/2118 від 11 жовтня 2013 року, стягнення судових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 28 листопада 2012 року за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» відповідачем складено акт №850-16/151, яким встановлено недоліки в роботі порту та на підставі якого винесено вимогу №850-16/25 про усунення портом фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності підприємства позивача. Позивач зазначив, що вимога №850-16/25 є предметом судового розгляду по справі №815/832/13-а за адміністративним позовом порту до відповідача щодо правомірності окремих пунктів цієї вимоги. Разом із тим, позивач вказує, що 11 жовтня 2013 року відповідач виніс повторну вимогу №850-16/2118, в якій зобов'язав порт здійснити дії аналогічні тим, що наведені в оскарженій вимозі №850-16/25, у той час як винесення повторної вимоги не передбачено чинним законодавством та не відповідає приписам ст. 19 Конституції України. Також позивач наголошує, що повторна вимога порушує законні права та інтереси державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», оскільки фактично примушує вчиняти дії, які свідчать про визнання правомірності повторної вимоги та аналогічної первісної вимоги №850-16/25, що не відповідає правовій позиції порту по справі №815/832/13-а. З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволені відмовити, оскільки вимогу №850-16/2118 винесено на підставі п. 52 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, в порядку контролю за усуненням позивачем фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», а отже правомірно.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, 03 вересня 2013 року було розпочато, а 21 листопада 2012 року закінчено ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (13 вересня 2012 року ревізію було зупинено для проведення зустрічних звірок та поновлено 04 жовтня 2012 року, зупинено з 11 жовтня 2012 року та поновлено 30 жовтня 2012 року).

За результатами ревізії відповідачем складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 року від 28 листопада 2012 року №850-16/151, яким зафіксовано виявлені під час ревізії недоліки та порушення (а.с. 7-69).

На підставі зазначеного акту ревізії, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідачем винесено Вимогу про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ДП «Ізмаїльський МТП» від 03 січня 2013 року №850-16/25.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, вимога Ізмаїльської об'єднаної державної фінансової інспекції №850-16/25 від 03 січня 2013 року оскаржена ДП «Ізмаїльський МТП» у судовому порядку - справа №815/832/13-а, та 25 вересня 2013 року у справі відкрито касаційне провадження (169-190).

11 жовтня 2013 року відповідачем винесено Повторну вимогу про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ДП «Ізмаїльський МТП» №850-16/2118 (а.с. 195), яка є предметом оскарження у даній справі, оскільки за змістом повторна вимога №850-16/2118 є аналогічною до вимоги №850-16/25.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №765, утворено територіальні органи Державної фінансової інспекції.

Положеннями статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пунктом 7 частини 1 органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, з огляду на положення вищезазначених норм, судом встановлено наявність у відповідача повноважень щодо пред'явлення позивачу обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Також, відповідно до пп. 45-46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Отже, органам державного фінансового контролю надано право пред'являти вимоги про усунення вивлених ревізією порушень лише у встановлені строки.

Проте, системний аналіз зазначених норм Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами дає суду підстави вважати, що відповідач не мав повноважень на винесення щодо позивача повторної вимоги №850-16/2118 від 11 жовтня 2013 року, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості пред'явлення повторних вимог щодо усунення виявлених порушень.

Судом не приймаються посилання представника відповідача на те, що оскаржена вимога є листом-нагадуванням, оскільки орган державного фінансового контролю не наділений таким повноваженням, як винесення щодо об'єкта контролю листа-нагадування, до того ж документ від 11 жовтня 2013 року №850-16/2118 має назву саме повторної вимоги, а в передостанньому абзаці, позивача попереджено про відповідальність керівника за невиконання вказаних вимог, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29 листопада 2006 року №1673.

Щодо посилання відповідача на п. 52 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, як на підставу винесення повторної вимоги від 11 жовтня 2013 року №850-16/2118, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 52 зазначеного Порядку, контролюючі органи здійснюють контроль за усуненням об'єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об'єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.

Отже, положеннями зазначеної норми Порядку, за контролюючими органами не передбачено пред'явлення повторної вимоги, як і не передбачено надіслання інших листів-нагадувань.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність у відповідача законних підстав та повноважень на винесення оскарженої вимоги, суд вважає, що вимога №850-16/2118 від 11 жовтня 2013 року є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 94 КАС України та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, 69, 71, 72, 86, 94, 158-163 КАС України, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-XII, Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Ізмаїльської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправною та скасування повторної вимоги про усунення фінансових порушень №850-16/2118 від 11 жовтня 2013 року - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати повторну вимогу Ізмаїльської об'єднаної державної фінансової інспекції про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» №850-16/2118 від 11 жовтня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125815) судовий збір у розмірі 458, 80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок), сплачений за пред'явлення даного адміністративного позову.

Стягнути з Ізмаїльської об'єднаної державної фінансової інспекції (код ЄДРПОУ 20991151) решту суми судового збору у розмірі 4 129, 20 грн. (чотири тисячі сто двадцять дев'ять гривень двадцять копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 20 грудня 2013 року.

Суддя О.В. Глуханчук

Адміністративний позов державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Ізмаїльської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправною та скасування повторної вимоги про усунення фінансових порушень №850-16/2118 від 11 жовтня 2013 року - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати повторну вимогу Ізмаїльської об'єднаної державної фінансової інспекції про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» №850-16/2118 від 11 жовтня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125815) судовий збір у розмірі 458, 80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок), сплачений за пред'явлення даного адміністративного позову.

Стягнути з Ізмаїльської об'єднаної державної фінансової інспекції (код ЄДРПОУ 20991151) решту суми судового збору у розмірі 4 129, 20 грн. (чотири тисячі сто двадцять дев'ять гривень двадцять копійок).

20 грудня 2013 року.