Court ruling № 36237044, 19.09.2013, Sevaspotol City Court of Appeals

19.09.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц- 797152813 р. Головуючий в першій

Категорія 27 інстанції Кукурекін К.В.

Доповідач в апеляційній

інстанції Зотов В.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Зотова В.С.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Лівінського С.В.,

за участю секретаря: - Мазнєва Ю.М.,

представника позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - Олійникової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» та просила визнати пункти кредитного договору, що передбачають відповідальність за порушення зобов'язань за кредитним договором, збільшення терміну позовної давності за домовленістю сторін недійсними на підставі ст.ст. 215, 217 ЦК України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до договору включені умови, що передбачають подвійну відповідальність за порушення умов договору позичальником, чим порушують вимоги ст. 61 Конституції України, Закону України "Про захист прав споживачів". Позивач ставить питання про визнання недійсними пунктів кредитного договору, що передбачають відповідальність за порушення зобов'язань за кредитним договором, збільшення терміну позовної давності за домовленістю сторін недійсними на підставі ст.ст. 215, 217 ЦК України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 20 лютого 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуально права, та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, спірний договір не суперечить вимогам діючого законодавства та при підписанні кредитного договору позивачка погодилася з усіма його умовами.

З данними висновками погоджується колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 16.11.2006 року було укладено кредитний договір №00-4532М, відповідно до якого позивачка отримала кредит у розмірі 280 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.11.2013 р.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-3,5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи позивачки щодо невідповідності оскаржуваних пунктів кредитного договору Конституції України та ЗУ «Про захист прав споживачів».

Зі спірного кредитного договору вбачається, що він укладений між сторонами, підписаний позичальницею особисто, їй наданий екземпляр договору та додатків до нього. Тобто на час підписання договору сторони досягли згоди між собою відносно усіх умов кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи позивачки щодо недійсності умов кредитного договору у частині збільшення терміну позовної давності, на думку колегії суддів, також є небгрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 4.7 кредитного договору термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, комісії, неустойки-пені, штрафів за даною угодою встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Таким чином вимоги закону щодо форми, за якою встановлюється інший термін позовної давності були дотримані.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що при укладенні кредитного договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, що були обумовлені згодою сторін, узгоджені та прийняті ними як обов`язкові умови договору.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Зотов

Судді: Н.Г. Алєєва

С.В. Лівінський