Court ruling № 3615307, 30.03.2009, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

                                                                    УХВАЛА

      ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 березня 2009р.                            м. Дніпропетровськ                    Справа № 2-а-4819/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя:   Мірошниченко М.В.,

суддя:                          Баранник Н.П.,

суддя:                          Поплавський В.Ю.

при секретарі:            Резніков Ю.М.

за участю представників сторін:

позивача:                    Петрик О.А. довіреність від 10.03.2009р.

                                    Кононович О.М. довіреність № 53-09 від 02.09.2008р.

відповідача:               Діденко І.М. довіреність № 49277/10/10-42 від 11.12.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу

                             Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.

                             Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

на постанову     Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2008р.

у справі              №  2-а-4819/08

за позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Трейд», м.

                            Дніпропетровськ

до відповідача  Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.

                            Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про                      скасування податкового повідомлення-рішення

                                                        ВСТАНОВИЛА:

            Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма-Трейд» заявлено позов до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001332302/0 від 12.06.2007р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток та штрафних санкцій на загальну суму 49827,00 грн. ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог – а.с.35).

            Розглянувши справу № 2-а-4819/08 по суті, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2008р. (суддя Павловський Д.П.) адміністративний позов задоволено частково. Скасовано  податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 0001332302/0 від 12.06.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток та штрафних санкцій на загальну суму 49827,00 грн. У задоволенні адміністративного позову в інший частині ( за вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача суми судових витрат) відмовлено.

   Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що доводи відповідача про те, що отримана сума за договором комісії є поворотною фінансовою допомогою і має бути включеною у валовий доход позивача, не відповідає чинному законодавству. Згідно з договором комісії № 2002-06-к від 20.02.2006р. позивачу були передані кошти на певний строк і у відповідності до договору. Однак, суми коштів не передавались в користування, а з метою подальшого укладення угод, договорів для закупівлі товару в інтересах комітента. Таким чином, данні суми не можуть вважатися поворотною фінансовою допомогою, оскільки вони не підпадають під саме визначення фінансової допомоги, встановленого Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

 Нецільове використання позивачем (комісіонером) грошей, переданих йому комітентом, не являє собою порушення законодавства та, відповідно, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська неправомірно визначила суму податкового зобов’язання – з податку на прибуток та застосувала штрафні санкції.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськаподана апеляційна скарга, в якій зазначені наступні обставини.

При перевірці банківських документів встановлено, що позивачем 27.02.2006р. були отримані грошові кошти у сумі 15470000,00 грн. від ТОВ «Промресурс» для придбання товарів згідно до заявки на підставі договору комісії від 20.02.2006р. № 2002-06-к, але отримані кошти були використані підприємством для придбання товарів для власної господарської діяльності, а не для виконання договору комісії. Відповідно до п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», використана позивачем сума вважається поворотною фінансовою допомогою.

Таким чином позивачем занижено скориговані валові доходи за І квартал 2006р. у сумі 132872,00 грн.

За заниження податку на прибуток за І квартал 2006р. на суму 33 218,00 грн. з визначенням відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафні санкції на суму 16609,00 грн.     

Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2008р., та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вказав на наступні обставини. На виконання договору Комісії від 20.02.2006р. сторонами була погоджена заявка на закупівлю металоконструкції № 1 від 20.02.06р., в якій визначено найменування продукції (труба електрозварна прямошовна) та її ціна, що відповідає вимогам ст. 1012 ЦК України. Відповідачем безпідставно договір комісії кваліфіковано у якості договору поворотної фінансової допомоги.

Просить постанову суду першої інстанції від 06.11.2008р. залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009р. № 199 справу розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Поплавський В.Ю. (суддя).

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу « Оберіг».

В судовому засідання 30.03.2009р. за результатами розгляду справи було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськапроведена планова перевірка ТОВ «Сігма-Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р.

За результатами перевірки складено акт від 12.06.2007р. № 00099/2302/30730503, в якому зафіксовано, що в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових доходів у І кварталі 2006р. не віднесено суму безповоротної фінансової допомоги у розмірі 132872,00 грн., як суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. При перевірці банківських документів встановлено, що підприємством 27.02.2006р. були отримані грошові кошти у сумі 15470000,00 грн. від ТОВ «Промресурс» для придбання товарів згідно із заявкою на підставі договору комісії від 20.02.2006р. № 2002-06-к. Але отримані кошти були використані підприємством для придбання товарів для власної господарської діяльності. Згідно наданого листа від 20.06.2006р. ТОВ «Промресурс» просить повернути йому перераховану заздалегідь суму у зв’язку з господарською необхідністю.

В акті перевірки зазначено, що використана підприємством сума 15470000,00 грн. згідно до п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається поворотною фінансовою допомогою. Відповідно до п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 зазначеного Закону, поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсації, як плати за користування такими коштами. Залишок неповернутої поворотної фінансової допомоги на кінець І кварталу 2006р. склав 15470000,00 грн. Облікова ставка Національного банку України на 31.03.2006р. складала 9,5 відсотків річних. Кількість днів фактичного використання поворотної фінансової допомоги склало 33 дні. Таким чином підприємством (на думку відповідача) занижено скориговані валові доходи за І квартал 2006р. у сумі 132872,00 грн.  

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001332302/0 від 12.06.2007р., яким на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 49827,00 грн., у тому числі за основним платежем сума у розмірі 33218,00 грн., за штрафними санкціями сума у розмірі 16609,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з договором комісії № 2002-06-к від 20.02.2006р. позивачу були передані кошти на певний строк і у відповідності до умов договору.

Відповідно до ст.ст. 1011, 1014 Цивільного кодексу України, обов’язком комісіонера є укладення угоди за дорученням комітента.

Цивільний кодекс України не обумовлює обов’язок комісіонера будь-яким чином обособлювати отримані кошти і відслідковувати шляхи їх використання.

Відповідно до п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до абз.2 п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до абз.4 п.п.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Відповідно до абз.4 п.п.7.9.2 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

            Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що використання грошей, отриманих від комітента на цілі, відмінні від виконання доручення не є порушенням комісійних зобов’язань. Оскільки в Законах України «Про податок на додану вартість» та «Про прибуток» не передбачено ніяких санкцій за використання грошей, отриманих від комітента на цілі, відмінні від виконання доручення, то податковий орган не має підстав самостійно змінювати правову кваліфікацію правочину та донараховувати у зв’язку із цим суму податку та нараховувати штрафні санкції.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що нецільове використання позивачем (комісіонером) грошей, переданих йому комітентом, не являє собою порушення податкового законодавства та відповідно Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська неправомірно визначила суму податкового зобов’язання – податку на прибуток та застосувала штрафні санкції, а тому судом першої інстанції правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 0001332302/0 від 12.06.2007р.

            Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

            Керуючись ст. ст. 195, 198 (п.1), 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -                                 

                                                                УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

            Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2008р. у справі № 2-а-4819/08 залишити без змін.

            Ухвала  суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції  протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.

            Ухвала виготовлена в повному обсязі – 06.04.2009р.

             Головуючий суддя                                                           М.В. Мірошниченко

                                    Суддя                                                            Н.П. Баранник

                                   Суддя                                                            В.Ю. Поплавський