№ 3612839, 16.04.2009, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.04.2009 р.                                                                                 № 16/99

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до

Третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю «Сізіф»

Дніпровська районна державна адміністрація

проскасування державної реєстрації На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Сізіф»»(код ЄДРПОУ –31838086). У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просив його задоволити в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач з 20.08.2003 року не подає в органи державної податкової служби податкові декларації та бухгалтерські звіти, що свідчить про невиконання ним обов’язків, передбачених п.2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»щодо подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідач в судове засідання не прибув. Судові виклики, направлені на адресу Відповідача повернулися до суду з довідкою відділення поштового зв’язку про те, що за вказаною адресою підприємство не знаходиться.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, місцезнаходження Відповідача м. Київ, вул. Бакинських Комісарів, 25. Зазначена адреса співпадає з адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві.

Інформації щодо зміни місцезнаходження Відповідач до державного реєстратора та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва не надавав.

Третя особа в судове засідання не прибула, про причину неявки суд не повідомила. Заяв про розгляд справи за відсутності третьої особи до суду не надходило. Пояснення щодо предмету позову також не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд –

встановив:

Суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сізіф», ідентифікаційний код 31838086, зареєстроване Дніпровською районною державною адміністрацією міста Києва 27.12.2001 р., про що зроблено запис в журнал обліку реєстраційних справ за № 06423, місцезнаходження м. Київ, вул. Бакинських Комісарів, 25.

Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва з 22.01.2002 р.

Як вбачається з Довідки ДПІ № 31/1510 від 19.03.08 р. остання звітність була надана Відповідачем до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 20.08.2003 р.

Починаючи з 20.08.2003 р. Відповідач не подає податкові декларації про фінансово-господарську діяльність.

Заборгованості із сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) Відповідач не має, що підтверджується Довідкою ДПІ № 4722/10/24-114/1 від 21.03.2008р.

Відповідно до ч.1 ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому, ст.ст. 67, 68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67), кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст.68).

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено обов’язок платників податків і зборів (обов’язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності передбачено для органів державної податкової служби п. 17 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб –підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

Відповідно до ч.2 ст. 38 цього Закону підставами для постановлення судового рішення, щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Адміністративним судам підвідомчі спори про припинення юридичних осіб та державної реєстрації фізичних осіб –підприємців за позовами органів державної податкової служби. Різновидом такої категорії справ є справи за позовами про скасування державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, зокрема той факт, що Відповідач протягом періоду, що перевищує один рік не звітує до податкових органів, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частина 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати (припинити) державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Сізіф», ідентифікаційний код 31838086, місцезнаходження 02090, м. Київ, вул. Бакинських Комісарів, 25.

          У день набрання постанови законної сили направити її державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації юридичної особи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –16.04.2009 р.