Court ruling № 36083802, 28.11.2013, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р.Справа № 815/3939/13-а

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" до Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту , -

В С Т А Н О В И В:

КП "Теплопостачання міста Одеси" звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням утоснень просило скасувати акт Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області Н-5 від 23.04.2013 року про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05.03.2013 року в експлуатаційно-ремонтному районі № 5 Комунального підприємства "Теплопостачання м. Одеси".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.04.2013 року було проведено спеціальне розслідування нещасного випадку , що стався 05 березня 2013 року в експлуатаційно-ремонтному районі № 5 КП "Теплопостачання м. Одеси" з ОСОБА_3 за наслідками якого складено акт форми Н-5 та розслідуванням підтверджено факт смерті слюсаря з ремонту котельного обладнання ОСОБА_3 яка настала внаслідок повішання. Причинами нещасного випадку комісією було визначено незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охорони праці, що є порушенням ст. 13 Закону України "Про охорону праці" та незадовільний психофізіологічний клімат у колективі. Не погоджуючись з такими висновками акту позивач звернувся до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі КП "Теплопостачання міста Одеси", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год. з працівником КП "Теплопостачання м. Одеси" ОСОБА_3 стався нещасний випадок, а саме настала смерть внаслідок механічної асфікції, яка настала через повішання.

Наказом Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області від 06.03.2013 року № 195 призначена комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним випадком.

За результатами проведеного розслідування комісією складений акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 березня 2013 року в експлуатаційно-ремонтному районі № 5 Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" який 23.04.2013 року затверджений Першим заступником начальника територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що керівником КП "Теплопостачання м. Одеси" не виконано необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються на підприємстві та не створені умови для нормування психофізіологічного клімату в колективі, а також те, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок повішання та настання природної смерті людини є обставиною, за якою нещасний випадок визнається таким, що не пов'язаний з виробництвом та крім того, від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, ані скарги, ані незгоди з висновками спеціальної комісії не надходило та спору між сторонами щодо того, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, немає.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними, з огляду на наступне.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначає Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (надалі Порядок), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30.11.2011 року.

Пунктом 14 Порядку встановлено, що у разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Пунктом 16 Порядку визначені обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом. Такими обставинами є, зокрема, природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

З листа Комунальної установи Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи від 12.03.2013 року № 0563-03 вбачається, що за результатами дослідження трупа ОСОБА_3 встановлено, що смерть останнього настала внаслідок механічної асфікції, що трапилася через повішання та при судово-токсикологічному дослідження крові, взятої від трупа ОСОБА_3 етилового алкоголю не знайдено.

Постановою слідчого СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 11 березня 2013 року кримінальне провадження за фактом смерті ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Таким чином, оскільки смерть ОСОБА_3 настала внаслідок повішання та настання природної смерті людини є обставиною, за якою нещасний випадок визнається таким, що не пов'язаний з виробництвом, суд приходить до висновку, що акт за формою Н-5 Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області від 23.04.2013 року про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 березня 2013 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

Поряд з цим, відповідно до п. 54 Порядку, у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, ані скарги, ані незгоди з висновками спеціальної комісії не надходило та спору між сторонами щодо того, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, немає.

Як зазначено у пунктах 4.2. та 4.3. акту причинами нещасного випадку є: організаційні - незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охорони праці та психофізіологічні - незадовільний психофізіологічний клімат у колективі.

Питання застосування системи управління охорони праці врегульовані "Міжнародним стандартом ДСТУ 12.0.230-2008 "Система стандартів безпеки праці. Системи управління охороною праці. Загальні вимоги" (надалі Міжнародний стандарт).

Відповідно до п.п. 4.3.1 Розділу 4 Міжнародного стандарту, роботодавець повинен нести загальні обов'язки по забезпеченню безпеки та охорони здоров'я працівників та забезпечити керівництво діяльністю по охороні праці в організації.

Згідно з п.п. 4.3.2 Міжнародного стандарту роботодавець повинен розподіляти обов'язки та повноваження посадових осіб та працівників по розробці, застосуванню та результативному функціонуванню системи управління охороною праці та досягненню відповідних цілей по охороні праці в організації. Повинні бути встановлені структури та процеси, зокрема, проведення при необхідності ефективного та оперативного спостереження (надзору) за безпекою та охороною здоров'я працівників, встановлення ефективних заходів по визначенню, усуненню або обмеження небезпеки та ризиків, що сприяють збереженню здоров'я на протязі трудового процесу.

Відповідно до п.п. 4.10.1.1 небезпеки та ризики для безпеки та здоров'я працівників повинні бути визначені та оцінені на постійній основі.

Згдно з п.п. 4.11.1 Міжнародного стандарту, постійно діючі процедури спостереження, виміру та обліку діяльності по охороні праці необхідно розроблювати, встановлювати та періодично аналізувати.

Пунктом 4.11.5 Міжнародного стандарту спостереження повинно забезпечувати, зокрема, спостереження за станом здоров'я працівників, де це доцільно, шляхом відповідних медичних оглядів, в тому числі періодичних, для раннього виявлення ознак та симптомів порушення здоров'я з метою визначення ефективності профілактичних та контрольних заходів.

Також у п.п. 4.11.7 Міжнародного стандарту зазначено, що реагуюче спостереження повинно включати визначення, повідомлення та розслідування, зокрема, нещасних випадків, професійних захворювань (включаючи контроль сукупних даних про тимчасову непрацездатність) та інцидентів на виробництві.

Однак, як встановлено актом розслідування нещасного випадку, вказані вимоги не були дотримані керівництвом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, колегія суддів вважає, що територіальним управлінням Держгірпромнагляду України в Одеській області доведено правомірність та обґрунтованість висновків комісії зі спеціального розслідування в Акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про неправомірність прийнятого рішення, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

За таких обставин, вимоги позивача не ґрунтуються на законі у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої нстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" до Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.