СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2013 року Справа № 919/297/13
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Проценко О.І.,
Сікорської Н.І.,
за участю представників сторін:
прокурор, Шульга А.М., посвідчення № 005749 від 25.09.12,
позивач, Севастопольська міська рада - не з'явився,
відповідач, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради - не з'явився,
відповідач, приватне підприємство "Інформаційний центр "Еврика" - не з'явився,
3-тя особа, комунальний позашкільний навчальний заклад "Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості" - не з'явилася,
3-тя особа, Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації - не з'явилася,
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Інформаційний центр "Еврика" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лотова Ю.В.) від 10 липня 2013 року у справі № 919/297/13
за позовом прокурора Ленінського району міста Севастополя (вул. Вороніна, 11, Севастополь, 99011)
в особі Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011)
приватного підприємства "Інформаційний центр "Еврика" (вул. З. Космодемьянської, буд. 2, кв. 10, Севастополь, 99028)
3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
комунальний позашкільний навчальний заклад "Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості" (пр. Нахімова, 4, Севастополь, 99011)
Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Радянська, 58, Севастополь, 99011)
про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено повністю - визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, з відповідачів до Державного бюджету України стягнуто судовий збір по 573,50 грн. з кожного (а.с. 89-96 т. 2).
Судове рішення мотивовано тим, що укладення договору оренди майна, яке не може бути об'єктом оренди є підставою для визнання такого договору недійсним.
Приватне підприємство "Інформаційний центр "Еврика" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та у позові відмовити повністю тому, що воно прийнято з порушенням та при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права (а.с. 99-104 т. 2).
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
В судовому засіданні прокурор з апеляційною скаргою не погодився. Позивач, відповідачі та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не скористалися правом на участь в судовому засіданні, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду, копія якої направлена на їх адреси рекомендованою з повідомленням кореспонденцією та отримана вказаними особами, про що свідчать повідомлення (а.с. 203-206 т. 2). Поштова кореспонденція, направлена на адресу приватного підприємства "Інформаційний центр "Еврика", Відділу державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації повернута поштою за закінченням терміну зберігання (а.с. 207-216 т. 2).
Апеляційний господарський суд, прийнявши до уваги те, що явка сторін та третіх осіб не визнана судом обов'язковою, не надійшло заперечень проти розгляду справи без участі в судовому засіданні осіб, які не з'явилися, судом прийняті усі можливі заходи для їх сповіщення про судове засідання, у справі достатньо доказів для розгляду спору, ухвалив: розглянути справу без участі в судовому засіданні осіб, які не з'явилися.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд встановив наступне.
05 грудня 2012 року між орендодавцем - Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (а.с. 113-118, 121-122 т. 1), та орендарем - приватним підприємством "Інформаційний центр "Еврика" (а.с. 71-85 т. 1), укладено на строк з 05 грудня 2012 року до 03 грудня 2013 року договір оренди нерухомого майна № 252-12, об'єктом оренди вказано майно - територія загальною площею 61,8 кв.м., що розташована біля будівлі палацу (під балконом костюмерної і естрадно-симфонічного оркестру), за адресою: м. Севастополь, пр. Нахімова, 4, яке перебуває на балансі комунального позашкільного навчального закладу "Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості", яке передається в оренду для організації роздрібної торгівлі сувенірною продукцією (а.с. 15-18 т. 1).
05 грудня 2012 року об'єкт оренди переданий за актом прийому-передачі від орендодавця орендарю (а.с. 19 т. 1).
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, статті 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно (в тому числі нерухоме майно) у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції Закону України від 14 березня 1995 року N 98/95-ВР з змінами на 05 грудня 2012 року - дату підписання спірного договору) об'єктами оренди за цим Законом є (в тому числі) нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.
Стаття 190 Цивільного кодексу України передбачає, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Стаття 181 цього Кодексу встановлює, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Стаття 792 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Стаття 79 Земельного кодексу України встановлює, що земельна ділянка як об'єкт права власності - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1); право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (частина 3).
Як слідує з ознак переданого в оренду об'єкту, він має ознаки, які характеризують цей об'єкт як земельну ділянку, а саме, це частина території, тобто земної поверхні, з встановленими сторонами межами та площею, з зазначенням адреси. Тобто фактично сторони уклали договір оренди земельної ділянки, а не іншої нерухомої речі.
Доказів існування індивідуально визначеного об'єкту як територія загальною площею 61,8 кв.м., що розташована у будівлі палацу (під балконом костюмерної і естрадно-симфонічного оркестру), за адресою: м. Севастополь, пр. Нахімова, 4, сторони суду не надали.
Стаття 235 Цивільного кодексу України встановлює, що удаваним правочином є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили; у випадку вчинення сторонами приховуваного правочину відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до частини 1 пункту 12 розділу Х Земельного кодексу України (з змінами станом на 05 грудня 2012 року) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Стаття 116 Земельного кодексу також встановлює підстави для набуття юридичною особою права на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності - рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Таке рішення приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що встановлено статтею 123 вказаного Кодексу.
Як слідує з справи, орган місцевого самоврядування рішення про надання в оренду вказаної земельної ділянки не приймав, проект землеустрою з відводу такої земельної ділянки не розроблявся.
Згідно з частиною 1 статті 215 та частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цих вимог є підставою недійсності правочину.
На підставі викладеного апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом відповідно до встановлених обставин справи здійснений висновок про фактичне укладення сторонами договору оренди земельної ділянки, зміст такого правочину суперечить нормам Цивільного та Земельного кодексів України щодо підстав та порядку отримання прав на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, а тому такий правочин є недійсним, такий правочин порушує права позивача, до повноважень якого відноситься прийняття рішень про надання земельних ділянок в користування. Апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції не має.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Інформаційний центр "Еврика" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 10 липня 2013 року у справі № 919/297/13 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.І. Проценко
Н.І. Сікорська
Розсилка:
1. прокурор Ленінського району міста Севастополя (вул. Вороніна, 11, Севастополь, 99011) 2. Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)
3. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011)
4. приватне підприємство "Інформаційний центр "Еврика" (вул. З. Космодемьянської, буд. 2, кв. 10, Севастополь, 99028)
5. комунальний позашкільний навчальний заклад "Севастопольський палац дитячої та юнацької творчості" (пр. Нахімова, 4, Севастополь, 99011)
6. Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Радянська, 58, Севастополь, 99011)
7. Дубовіс О.Б. (вул. Г. Бреста, 29-12, Севастополь, 99011)
The court decision No. 36082201, Sevastopol Commercial Court of Appeals was adopted on 12.12.2013. The procedural form is Economic, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 919/297/13. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: