Decision № 36082069, 12.12.2013, Donetsk Regional Court of Appeal (Bakhmut)

Головуючий у 1 інстанції - Мартишева Т.О.

Доповідач - Принцевська В.П.

Категорія 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданова В.С.

суддів Принцевської В.П., Зайцевої С.А.

при секретарі Баранчикові Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що відповідно до кредитного договору №DNH4KS85920037 від 23 грудня 2005 року, укладеного за згодою відповідача у формі заяви позичальника та Умов надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», відповідач отримала від позивача кредит у сумі 11842,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, за умовами якого зобов'язалася щомісяця здійснювати погашення заборгованості за кредитом, а також сплатити відсотки, комісію, інші витрати згідно договору. Приймаючи до уваги, що позичальник ОСОБА_1 неналежним чином виконувала передбачені договором зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, станом на 25 липня 2013 року сума заборгованості становить: сума боргу за кредитом - 4945 грн. 46 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 17961 грн. 43 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 24787 грн. 36 коп., штраф (фіксована частка) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) - 2384 грн. 71 коп., загальна сума заборгованості становить - 50578 грн. 96 коп., просив стягнути на його користь з відповідача вказану заборгованість разом із сумою судових витрат.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2013 року позов задоволено.

З даним рішенням не погодилася відповідачка та оскаржила його в апеляційному порядку. Вона посилається на те, що суд неповно з»ясував обставини справи та помилково дійшов висновку щодо задоволення позову, оскільки загальний строк позовної давності становить три роки, право позивача було порушено у 2007 році, тому строк пред'явлення даної вимоги до відповідача вже минув. Також апелянтка вважає, що позивачем не надано достатньо доказів того, що вона взагалі укладала з позивачем спірний кредитний договір. Просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянтка до суду не з»явилася, повідомлена про час і місце судового засідання на підставі вимог ст. 76 ч.5 ЦПК України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Статтями 526, 527 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 309 ч.1 п.п. 1, 2, 3 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 23 грудня 2005 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою №DNH4KS85920037 до ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» про надання їй споживчого кредиту для придбання семи найменувань побутової техніки в загальному розмірі 11 842, 00 грн. на строк 42 місяці, до 22 червня 2009 року, за умови сплати за користування кредитом відсотків в розмірі 2,09% у місяць на суму залишку заборгованості кредиту, в обмін на зобов»язання з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені строки, які вказані в умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам. Дана заява підписана позичальником ОСОБА_1 із зазначенням дати підписа, а також представником позивача.

Однак суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач додав до позову Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), від іншої редакції, які не діяли на момент укладення позивачем та відповідачкою спірного кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка та її представник до ухвалення судом першої інстанції рішення по даній справі заявляли про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» «Стандарт») підписані головою правління банку, але не мають підпису позичальника, його реквізитів, відсутня і дата їх складання або підпису сторонами, а також жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від Заяви позичальника. У Заяві не зазначено, що неврегульовані у ній питання регулюються відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, у Заяві є посилання на умови лише щодо сплати комісії та нарахування 6 % на місяць при порушення зобов'язань.

Таким чином, підстав вважати, що банком отримана згода відповідачки на укладення кредитного договору з урахуванням вказаних Умов, на які посилається позивач, немає, а тому правовідносини між сторонами з приводу кредитування регулюються тільки Заявою позичальника, строк виконання зобов'язань за якою встановлений до 22 червня 2009 року.

Банк звернувся до суду в серпні 2013 року.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Оскільки застережень щодо продовження позовної давності, нарахування неустойки відповідно до Умов вказана Заява не містить, апеляційний суд дійшов висновку, що банком пропущений строк звернення до суду.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 жовтня 2013 року скасувати.

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: