Court ruling № 36041526, 14.11.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року м. Київ К/9991/8038/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Шипуліної Т.М.

Степашко О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011

у справі № 2а-5198/10/1270

за позовом Державного підприємства „Свердловантрацит" в особі відокремленого

підрозділу «Шахта «Червоний партизан»

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Свердловантрацит" в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 позов задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 30.01.2007 відповідачем були проведені невиїзні перевірки своєчасності внесення до бюджету відокремленим підрозділом позивача - шахтою «Червоний партизан» сум податкових зобов'язань: по платі за користування надрами загальнодержавного значення, по збору за забруднення навколишнього природного середовища; по збору за спеціальне водовикористання загальнодержавного значення, про що складені Акти 30.012007 №45-15-20-26350009, №47-15-20-26350009, №48-15-20-26350009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

На підставі актів перевірки відповідачем було винесені податкові повідомлення - рішення від 12.02.2007 року:

- № 000051/1840/0 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 4026 грн. 19 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по платі за користування надрами;

- № 000050/1840/0 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 64826 грн. 89 коп. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за користування надрами;

-№ 000049/1840/0 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 13237 грн. 39 коп. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по платі за користування надрами;

- № 000048/1840/0 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 71119 грн. 85 коп. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання за забруднення навколишнього природного середовища;

- № 000053/1840/0 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 5174 грн. 22 коп. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по платі за спеціальне водокористування;

- № 000052/1840/0 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 939 грн. 78 коп. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по платі за спеціальне водокористування;

- № 000054/1840/0 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 3750 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по платі за спеціальне водокористування.

Відповідно до вимог п.7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", спрямовувалися в погашення податкового боргу, який виник раніше ніж частина податкового боргу, оскільки п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено рівність бюджетних інтересів.

З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як визначено пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що орган податкової служби відповідно до ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, оскільки жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011у справі № 2а-5198/10/1270 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011у справі № 2а-5198/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Т.М. Шипуліна О.І. Степашко