№ 36036734, 11.12.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 5011-43/10942-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 рокута ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 рокуу справі№ 5011-43/10942-2012за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська Агрохімічна Компанія"пробанкрутствов судовому засіданні взяли участь представники сторін:

ТОВ "Вассма Рітейл - Кирилюк О.Ф; ПАТ "Укрсоцбанк" - Степанюк Д.О і Лозінський І. С. ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.12.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Агрохімічна Компанія" на загальну суму 21 616 415,17 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року ухвалу господарського суду м. Києва від 06.12.2012 року у справі № 5011-43/10942-2012 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" не погодилось з рішеннями суду та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 06.12.2012 року з посиланням на те, що рішення є необґрунтованими та винесеними з порушенням вимог законодавства.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В апеляційних скаргах скаржники зазначають, що судом апеляційної інстанції прийнято необґрунтоване рішення, без врахувань ст. 33, 34, 43, ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 06.12.2012 року по справі № 5011-43/10942-2012 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССМА РІТЕЙЛ» на суму 20 145 490,02 грн. до якого включено Управління Пенсійного Фонду України у Печерському районі м. Києва на суму 1 293,57 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН-АЕРО» на суму 277 685,58 грн.; ОСОБА_9 на суму 601 073,00 грн.; ОСОБА_10 на суму 590 873,00 грн.

Постановою суду апеляційної інстанції від 22.10.2013 року визнано вказане рішення законним та обґрунтованим.

За приписами ст. 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

При цьому, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

За приписами ст.15 Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Тобто, у справі про банкрутство завдання господарського суду у попередньому засіданні полягає в перевірці заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на предмет їх відповідності чинному законодавству.

При цьому, господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ст. 14 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Як вбачається з матеріалів справи розпорядником майна боржника було подано клопотання про затвердження уточненого реєстру вимог кредиторів складеного станом на 03.12.2012 року.

В вказаному клопотанні вказано про перелік майна боржника, що є предметом застави, складений на основі витягу з Єдиного реєстру заборон, відчужень об'єктів нерухомого майна від 05.11.2012 року, Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05.11.2013 року.

В вищезазначеному витягу зазначено об'єкти обтяжень, нежиле приміщення загальною площею 1652, 7 м2, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Лісовий, 39, власник Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Агрохімічна Компанія" код 33236968.

В додатку № 1 до реєстру вимог кредиторів боржника, зазначено відомості про майно боржника що є предметом застави, зокрема нежиле приміщення загальною площею 1652, 7 м2,що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Лісовий, 39 на підставі договору іпотеку від 21.02.2008 року укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та боржником з подальшими змінами.

В матеріалах справи міститься претензія ПАТ "Укрсоцбанку" від 08.06.2012 року, надіслано боржникові, щодо повернення заборгованості по кредиту, відсотки за користування кредитом.

В порушення вимог ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки зазначеним фактам, що призвело до прийняття передчасного рішення.

Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі статті 1117 ГПК Українизнаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятий у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції з направленням справи на розгляд до господарського суду міста Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 06.12.2012 року у справі № 5011-43/10942-2012 скасувати та направити справу на розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий Поляков Б.М

Судді Коваленко В. М.

Короткевич О. Є.