Court ruling № 36036325, 04.12.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/1306/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2010 по справі №2а-23003/10/0570 за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2010, позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця» (позивач - ДП «Донецька залізниця», позивач) до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області (ДПІ у Волноваському районі Донецької області, відповідач) задоволено. Визнано нечинним та скасовано рішення ДПІ у Волноваському районі Донецької області від 06.09.2010 №0001372330 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 19770,80грн. Присуджено з Державного бюджету України на користь ДП «Донецька залізниця» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40грн.

Рішення судів мотивовано безпідставністю застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки відокремлений підрозділ позивача - Вагонне депо Маріуполь Державного підприємства «Донецька залізниця» не є юридичною особою, в отже не є суб'єктом порушення та відповідальності у відповідності до норм ст.ст. 15, 17 вказаного Закону.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Волноваському районі Донецької області 28.12.2010 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.01.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2010, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення перевірки господарської одиниці позивача - кафе Вагонного депо Маріуполь, що розташоване за адресою: Донецька область, місто Волноваха, будівля залізничного вокзалу, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, ДПІ у Волноваському районі Донецької області складено акт перевірки №0158/05/33/23/1075419 від 30.08.2010.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято рішення від 06.09.2010 №0001372330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19770,80грн., за порушення позивачем ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яке полягало у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.

За результатом розгляду, справи судом встановлено, що ДП «Донецька залізниця» згідно зі Статутом є юридичною особою, включена до ЄДРПОУ за номером 01074957 та має ліцензію на право здійснення певного виду діяльності: роздрібна торгівля алкогольними напоями серія АГ №262469 від 25.05.2010 з терміном дії до 25.05.2011.

Суть спірних правовідносин у даній справі полягає у наявності чи відсутності обов'язку відокремленого підрозділу - Вагонного депо Маріуполь Державного підприємства «Донецька залізниця», яке немає статусу юридичної особи, мати ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з приписами ч. 9 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Ліцензіатом, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Відповідно до ч. 7 та ч.8 ст. 14 цього Закону, для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії. Копія ліцензії видається у порядку, передбаченому ст. ст.10, 11 цього Закону та цією статтею для видачі ліцензії.

За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Плата за видачу копії ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

З аналізу наведених норм вбачається, що ліцензіатом може бути лише юридична особа, а відокремлений підрозділ повинен мати копію ліцензії, яка видається органом ліцензування за встановлену законом плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

З аналізу вказаної норми вбачається, що фінансові санкції застосовуються саме до суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Разом з тим, за результатом розгляду справи, судом встановлено, що ДП «Донецька залізниця» має ліцензію на право здійснення роздрібна торгівля алкогольними напоями серії АГ №262469 від 25.05.2010 з терміном дії до 25.05.2011, в якій визначено місце реалізації алкогольних напоїв - Донецька обл., м.Волноваха, будівля Залізничного вокзалу, кафе, що спростовує висновок податкового органу про відсутність ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою Вагонного депо Маріуполь Державного підприємства «Донецька залізниця».

З огляду на зазначене, висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 222, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв