№ 36029971, 16.12.2013, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 825/4262/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

представника позивача Горошко Т.Ф.,

представників відповідача Полегешко Л.О., Панькевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2013 Публічне акціонерне товариство «Завод «Будмаш» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Прилуцька ОДПІ) та просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ від 31.10.2013 № 0000022201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 202 226,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що висновок Прилуцької ОДПІ про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток зроблений без наведення підтверджуючих розрахунків та документів. Посилання на перегляд головної книги не відповідає зазначеним в ній показникам. Облік витрат, які формують «Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг» обчислюється на рахунках бухгалтерського обліку позивача № 90.100 «Собівартість реалізованої готової продукції» № 94.200 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» в кореспонденції з рахунком № 79.10. «Результат операційної діяльності». Приведений реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку позивача відображає витрати операційної діяльності, які були враховані при визначенні об'єкта оподаткування, а тому висновки, викладені в акті перевірки від 14.10.2013 № 259/22-00240307 є такими, що не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є нечинним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Прилуцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 14.10.2013 № 259/22-00240307. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 202 226,00 грн. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 № 0000022201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 202 226,00 грн. При перегляді головної книги встановлено порушення оборотно-сальдових відомостей по рахунку № 20 «Сировина і матеріали», № 23 «Виробництво» та первинних бухгалтерських документах до них. В судовому засіданні представники відповідача підтримали вищезазначену позицію та вважають, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Прилуцької міської ради 29.06.1994, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 30.06.1994 та 21.08.2002 зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується актом перевірки та матеріалами справи (а.с.28).

Відповідно до ст.34 ПК України податковим періодом може бути: календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.

З матеріалів справи вбачається, що звітним періодом для податкової декларації з податку на прибуток позивача є: квартал, півріччя, три квартали та рік.

Згідно податкової декларації позивачем задекларовано об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (р.7 Декларації) за: 1 квартал 2012 року - (- 1 736 764,00 грн.); півріччя 2012 року - (- 370 447,00 грн.); три квартали 2012 року - (- 834 208,00 грн.); рік 2012 року - (- 1 022 051,00 грн.) (а.с.13-20).

Прилуцькою ОДПІ направлено на адресу позивача запити № 5121/15-110 від 05.04.2013 та № 7228/15-110 від 23.05.2013 щодо надання письмових пояснень причин збитковості підприємства за 2012 рік та виявлених розбіжностей співставлення показників податкової та фінансової звітності за 2012 рік (а.с.52, 54-55).

Позивач листом від 16.04.2013 № 5/0-213 надано показники фінансової та податкової звітності за 2012 рік та листом від 03.06.2013 № 5/0-305 надано показники зносу по основних засобах без надання детальних письмових пояснень (а.с.53, 56-57).

Відповідно до п.150.3. ст.150 ПК України у разі якщо від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, контролюючий орган має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.

Так, Прилуцькою ОДПІ на підставі направлення від 24.09.2013 № 192, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.150.3 ст.150 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 20.09.2013 № 278 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 14.10.2013 № 259/22-00240307 (далі - акт перевірки) (а.с.8-12).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 202 226,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі 146 042,00 грн., 4 квартал 2012 року в сумі 56 184,00 грн.

За результатами акта перевірки Прилуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 № 0000022201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 202 226,00 грн. (а.с.7).

З акту перевірки вбачається, що за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 10 100 590,00 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено їх завищення в сумі 202 226,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі 146 042,00 грн., 4 квартал 2012 року в сумі 56 184,00 грн.

Перевіркою відображених у рядку 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.2012 по 31.12.202 у загальній сумі 6 558 512,00 грн. (на підставі договорів, угод та додатків до них, оборотно-сальдових відомостей по рахунку № 20 «Сировина і матеріали», № 23 «Виробництво», № 26 «Готова продукція», № 65 «Розрахунки за страхуванням», № 66 «Розрахунки з оплати праці», № 68 «Розрахунки з іншими кредиторами», № 90 «Собівартість реалізації», № 91 «Загальновиробничі витрати» та первинних бухгалтерських документів до них) встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в сумі 202 226,00 грн.

Підпунктом 14.1.228. пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Пунктом 138.1. статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, пп.138.1.1. п.138.1 ст.138 ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають - собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.8. статті 138 ПК України передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Пунктом 11 наказу позивача від 31.03.2011 № 34 «Про облікову політику підприємства» встановлено, що витрати по собівартості реалізованої продукції визначаються за переліком витрат, встановлених п. 138.8 Податкового кодексу України. При цьому прямі витрати (матеріальні та на оплату праці) визначаються по плановим витратам у відпускній ціні. Витрати, що формують собівартість реалізованої продукції визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації продукції (а.с.47-48).

В ході проведення перевірки правильності та документальної обґрунтованості списання витрат на виробництво за елементами і калькуляційними затратами ПАТ «Завод «Будмаш», зіставляючи дані первинних документів (лімітні норми, матеріальні звіти про витрати сировини та матеріалів) з даними аналітичного і синтетичного обліку (відомостями розподілу витрат сировини і матеріалів, заробітної плати, журналами - ордерами) зокрема, встановлено необґрунтоване завищення списання фактичних витрат сировини та матеріалів на виробництво за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 в сумі 202 226,00 грн. Порушення встановлене при перегляді головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рах. № 20 «Сировина і матеріали», № 23 «Виробництво» та первинних бухгалтерських документах до них (а.с.21-27).

Як наслідок, в порушення пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, пп.. 138.8.1 п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України встановлено завищення задекларованих позивачем показників у р. 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в сумі 202 226,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Прилуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Завод «Будмаш» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тихоненко