№ 36029113, 16.12.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/7804/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Музика І.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одесі ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна» (далі ТОВ «ГТ Проект-Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одесі ГУ Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0002682230 від 31.10.2013 року про збільшення йому грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на суму 198720 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 99360 гривен.

Позивач зазначив, що рішення, яке оспорюється винесене на підставі Акту №2266/15-53-22-3/25033733 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ГТ Проект-Україна» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків TOB «Ферко», ЄДРПОУ - 31681342 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 року та TOB «Вторметекспорт», код ЄДРПОУ - 30127924 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року».

Але висновки Акту перевірки про порушення п.198.1,п.198.2 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 198720грн. по господарським відносинам з зазначеними контрагентами при здійсненні ним господарської діяльності не відповідають дійсним обставинам, оскільки відповідно до вимог Податкового Кодексу України ТОВ «ГТ Проект-Україна» до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, виданими цими контрагентами, які заповнені відповідно до встановленого порядку.

Позивач зазначив, що у відносинах між ним та його контрагентами, він виступає в якості покупця, а TOB «Ферко» та TOB «Вторметекспорт» - платниками податків-продавцями, що видають податкові накладні, тому, навіть якщо припустити, що контрагенти дійсно мають негативні ознаки, це є порушенням саме цих осіб, а не TOB «ГТ Проект-Україна», яке не повинно відповідати за дії третіх осіб.

Відповідно до статей 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Тому посилання в акті перевірки в обґрунтування висновків щодо порушення ним податкового законодавства на акти перевірки його контрагентів є неспроможними, оскільки саме він не порушував жодної норми податкового законодавства.

В Акті перевірки зазначається про не підтвердження операцій між TOB «ГТ Проект-Україна» та TOB «Ферко» та TOB «Вторметекспорт» з оренди основних засобів товарно-транспортними накладними при формуванні ним податкового кредиту по ПДВ, але такий висновок податкового органу є абсолютно надуманим, безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки ним з контрагентами були укладені договори про надання послуг - оренда понтону (баржі несамохідної). Посилання ДПІ в Акті перевірки на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранса України від 14.10.97 р. № 363, не може заслуговувати на увагу, так як згідно Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений, крім іншого, для розрахунків за перевезення вантажів. TOB «ГТ Проект-Україна» не має розрахунків за перевезення вантажів, а має розрахунки за придбані послуги з оренди понтону і сплата ПДВ в ціні придбаних послуг, що підтверджується не транспортними документами, а розрахунковими документами, податковими накладними, договорами, актами виконаних робіт. Таким чином, виконання угод підтверджене TOB "ГТ Проект-Україна" всіма необхідними первинними документами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Також представник позивача зазначила, що підприємство проводить роботи по будівництву гідротехнічних споруд в умовах відкритого моря для чого необхідні використання різних плавзасобів, у тому числі понтонів, які виконують роль будівничого майдану (а не транспортного засобу) при будівництві об’єкта на плаву в силу чого понтоні мають постійну зайнятість під час здійснення будівничих монтажних робіт.

Представник відповідача – суб’єкта владних повноважень в судове засідання не з’явився, був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав. Суд визнав його неявку неповажною та вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «ГТ Проект-Україна» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 11.10.2005 року, основний вид діяльності – будівництво водних споруд. Перебуває на податковому обліку в ДПІ (а.с.44-64).

З 09.10.2013 року по 17.10.2013 року ДПІ проведена документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складений Акт від 24.10.2013 року №2266/15-53-22-3/25033733 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ГТ Проект-Україна» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків TOB «Ферко», ЄДРПОУ - 31681342 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 року та TOB «Вторметекспорт», код ЄДРПОУ - 30127924 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року» (а.с.9-18).

На підставі Акту перевірки від 24.10.2013 року №2266/15-53-22-3/25033733 ДПІ 31.10.2013 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0002682230 про збільшення позивачу грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на суму 198720 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 99360грн.( а.с.8).

У висновку Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлені порушення п.198.1,п.198.2 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 198720грн. за березень, квітень, липень 2013 року (а.с.18)

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України визначено у разі здійснення яких операцій виникає у суб’єкта господарювання-платника податку право на віднесення сум до податкового кредиту, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт,послуг); - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно п.198.6 ст.198 не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

В Акті перевірки зазначено, що у позивача наявні всі податкові накладні по договорам придбання послуг у TOB «Ферко» та TOB «Вторметекспорт» за січень – липень 2013року відповідно до укладених з ними договорів, тобто до податкового кредиту віднесені суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням послуг, які підтверджені податковими накладними, які відображені у реєстрах отриманих накладних, всі відомості відповідають даним додатка 5 по податкових декларацій з ПДВ за вказаний період, що свідчить про дотримання позивачем норм податкового законодавства.

Твердження перевіряючих щодо порушення норм податкового законодавства позивачем згідно Акту перевірки відносно нього ґрунтується на актах перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.08.2013 року та від13.09.2013 року відносно TOB «Ферко» та TOB «Вторметекспорт» щодо завищення ними податкових зобов’язань та податкового кредиту за цей же період. Проте суд вважає недостатнім для висновків Акту від 24.10.2013 року №2266/15-53-22-3/25033733 відносно позивача про порушення ним податкового законодавства посилання в ньому на акти ДПІ відносно його контрагентів. Данні актів перевірки відносно контрагентів позивача без притягнення до відповідальності цих контрагентів за порушення податкового законодавства не можуть бути безумовною підставою для встановлення факту порушень, оскільки акт – не є рішенням суб’єкта владних повноважень, а є проміжним документом. В актах перевірки відносно позивача податковим органом не наведено жодного доказу про притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства його контрагентів на підставі складених відносно них актів та доказів будь-якої причетності до цих порушень саме позивача.

Крім того, акт перевірки відносно позивача не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, згідно п. 6 розділу І якого факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп.5.2 п.5 Порядку у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно: - чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; - у разі відмови посадових осіб платника податків надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

З урахуванням викладеного суд вважає недоведеним твердження перевіряючих, що до перевірки позивачем не представлено акти виконаних робіт, оскільки в переліку наданих документів наявні акти виконаних робіт. В акті перевірки відсутні будь-які дані про відмову надання позивачем перевіряючим будь-яких первинних документів.

Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача про неспроможність посилання перевіряючих щодо висновків акту про порушення ним податкового законодавства на відсутність документів, які б підтверджували фактичне перевезення, відвантаження/ розвантаження вантажу (ТТН), оскільки ТОВ «ГТ Проект-Україна» та його контрагенти TOB «Ферко» та TOB «Вторметекспорт» не були учасниками транспортного процесу відповідно до укладених договорів оренди понтонів. Згідно преамбули та розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363, вони регулюють правовідносини лише за участю перевізника - особи, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений, крім іншого, для розрахунків за перевезення вантажів.

Судом встановлено, що укладені позивачем договори TOB «Ферко» та TOB «Вторметекспорт» про надання послуг понтону відповідають вимогам ст.180 ГК України щодо їх змісту, жодне положення договору не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушує будь - чиїх прав (а.с.19-21,30-32). На виконання вищевказаних договорів позивач отримав послуги, використав їх у господарської діяльності (для виконання робіт по будівництву гідротехнічних споруд в умовах відкритого моря),оплатив їх, у позивача наявні видаткові та податкові накладні. На підставі отриманих податкових накладних позивачем сформований податковий кредит з дотриманням вимог ст.198 ПК України.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.107 КАС України відповідач - суб’єкт владних повноважень зобов’язаний у визначний судом строк у разі заперечення проти позову надати всі матеріали, що були або мало бути взяти ним до уваги при прийнятті рішення, вчинення дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Проте відповідач, якій є суб’єктом владних повноважень не надав до суду запечерень на позов, а також матеріалів, що були взяти ним до уваги при прийнятті рішення, з приводу якого подано позов.

Згідно з ч.1 ст.69,ч.ч.1,4 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ч.3 ст.86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши встановлені у судовому засіданні факти, надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

При цьому суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов’язковості рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та Постанову Верховного Суду України від 11.01.2011 року по справі ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання. Вимога закону щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платником стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України суд вважає необхідним на підставі ст.11 КАС України крім скасування податкового повідомлення-рішення визнати також його протиправним оскільки скасованим рішення суб'єкта владних повноважень є з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє, тоді як наслідки для позивача наступають з моменту його прийняття.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином судові витрати позивача у сумі 4588,00 гривень підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одесі ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одесі ГУ Міндоходів в Одеській області №0002682230 від 31.10.2013 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна» грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на суму 198720 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 99360 гривен.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна» судові витрати у сумі 4588,00гривень.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одесі ГУ Міндоходів в Одеській області №0002682230 від 31.10.2013 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект-Україна» грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на суму 198720 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 99360 гривен.

16 грудня 2013 року.