Court ruling № 36025951, 12.12.2013, Donetsk Regional Court of Appeal (Bakhmut)

Головуючий в 1 інстанції Кротінов В.О.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 57

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Зінов'євої А.Г.,

суддів: Азевича В.Б., Кішкіної Т.В.,

при секретарі Забавіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Донецька від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом Донецького юридичного інституту МВС України до ОСОБА_1, третя особа - ГУМВС України в Донецькій області про відшкодування вартості навчання у зв'язку з достроковим звільненням з органів внутрішніх справ України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 29 жовтня 2013 року відкрито провадження у справі за даним позовом.

На вказану ухвалу відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між Донецьким юридичним інститутом МВС України та апелянтом виник спір з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби, а також відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта під час проходження публічної служби у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству внутрішніх справ України, який є суб'єктом владних повноважень.

Вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача Рубцов А.А. просив її відхилити.

Апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд виходив з того, що вона підсудна Ленінському районному суду м. Донецька та повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

З вказаним висновком суду можливо погодитися, оскільки він ґрунтується на нормах процесуального законодавства.

Стаття 15 ЦПК України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 2) виключено; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Дана стаття визначає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду публічно-правових спорів.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 3 постанови від 1 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до відповідача - фізичної особи про відшкодування коштів, витрачених на навчання, тобто наявний спір про право. Окрім того, інститут не є суб'єктом владних повноважень, незважаючи на його підпорядкованість МВС України.

З огляду на наведене, даний спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала постановлена з додержанням вимог закону, при вирішені питання не були порушені норми процесуального права та порядок, встановлений для його вирішення.

Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Донецька від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: