04.12.2013
Справа № 522/23779/13-ц
Провадження № 2-с/522/326/13
У Х В А Л А
про скасування судового наказу
04 грудня 2013 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Свяченої Ю.Б.
при секретарі - Шеян І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №522/23779/13-ц від 25 вересня 2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
25 вересня 2013 року за заявою ПАТ «Одесагаз» Приморським районним судом м. Одеси було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ «Одесагаз» заборгованості за поставлений природній газ у сумі 2 353, 22 грн. та витрат по сплаті судового збору у сумі 114, 70 грн.
До Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування вищевказаного судового наказу, в котрій він посилається на те, що у 1996 році він отримав державну житлову площу квартири АДРЕСА_1 без газового обладнання. Особовий рахунок №51136 належав попереднім мешканцям вказаної квартири, а його рахунок №51135, по якому він і оплачує газове обладнання. Тому нарахована йому заборгованість є безпідставною.
Також ОСОБА_1 зазначає, що судовий наказ ним був отриманий лише 19 листопада 2013 року, а тому просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу, визнавши причину його пропуску поважною.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду заяви були сповіщенні належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах вищавказаної заяви, дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець/виробник зобовязаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки наказне провадження є безспірним, а заперечення боржника проти вимог стягувача свідчать про наявність спору про право, то у суду є підстави для скасування судового наказу.
До того ж, оскільки ОСОБА_1 судовий наказ було отримано лише 19 листопада 2013 року, то суд вважає за можливе поновити заявнику строк на подання заяви про скасування вищевказаного судового наказу.
Відповідно до ч. 8 ст. 105-1 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Керуючись ч. 4 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 105-1, 208-210 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №522/23779/13-ц від 25 вересня 2013 року, - задовольнити.
Судовий наказ №522/23779/13-ц виданий Приморським районним судом м. Одеси від 25 вересня 2013 року за заявою ПАТ «Одесагаз» про стягнення з ОСОБА_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ «Одесагаз» заборгованості за поставлений природній газ у сумі 2 353 (дві тисячі триста пятдесят три) грн. 22 коп. та витрат по сплаті судового збору у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп., - скасувати.
Роз'яснити КП «Теплопостачання міста Одеси» їх право на звернення з тією ж самою вимогою до суду у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Б. Свячена
The court decision No. 36022495, Prymorskyi District Court of Odesa City was adopted on 04.12.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 522/23779/13-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: