Court ruling № 36019337, 31.10.2013, Vitovka District Court of Mykolaiv Oblast (until 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1500/13-ц

Провадження № 2/477/776/13

У Х В А Л А

31 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Козаченка Р.В.,

при секретарі - Бітюковій С.В.,

розглянувши в судовому засіданні заяву позивачки про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків,

В С Т А Н О В И В:

6 червня 2013 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з останньої матеріальні збитки в сумі 20628 грн. 00 коп., завданих незаконним використанням її земельної ділянки, площею 25 га, розташованої в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

В подальшому збільшила свої вимоги і окрім зазначеної суми просила також стягнути

2000 грн. моральної шкоди, завданої незаконним використанням її земельної ділянки, та упущену вигоду в сумі 12750 грн., яку б вона могла отримати при її передачі оренду іншій особі.

При поданні позову до суду вона також просила його забезпечити шляхом заборони

ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії з її земельною ділянкою, в тому числі заборонити збирати врожай, а також накласти арешт на все її рухоме та нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Партизанське, вул. Шевченка, 2.

Ухвалою судді від 7 червня 2013 року в задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову було відмовлено.

Однак ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 19 вересня 2013 року за апеляційною скаргою позивачки дана ухвала про відмову в забезпеченні позову була скасована, а заява повернута до того ж суду для повторного вирішення цього питання.

В судовому засіданні представник позивачки заяву про забезпечення позову підтримала, окрім вимоги про заборону збору врожаю, оскільки в даний час таке забезпечення позову втратило актуальність через його закінчення. Вказала, що в даний час, хоча земельна ділянка вже і не використовується ОСОБА_2, однак гарантій того, що вона знову її не захопить, немає.

Відповідачка та її представник до судового засідання не зявилися, про його час та місце були повідомлені. Представник відповідачки надала суду заяву з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату в звязку з її зайнятістю в судовому процесі в апеляційному суді Одеської області, а також зазначила про неможливість прибути в судове засідання відповідачки

ОСОБА_2 через її погане самопочуття.

Суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про забезпечення позову за відсутності відповідачки та її представника, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання; самою відповідачкою не представлено достовірних даних поважності своєї відсутності, а відсутність її представника не є підставою для відкладення розгляду заяви.

Заслухавши пояснення представника позивачки, розглянувши заяву про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Подана позивачкою заява про забезпечення позову складається з прохання забезпечити його двома видами: заборони вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою та накласти арешту на майно.

Можливість забезпечення позову такими видами та їх одночасне застосування передбачена пунктами 1, 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 152 ЦПК України.

Згідно ст.151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З матеріалів справи та заяви про забезпечення позову вбачається, що основна мета заявленого позову це недопущення використання відповідачкою земельної ділянки, а також можливість отримати кошти на відшкодування нанесених позивачці збитків, визначених позовною заявою.

Під час розгляду справи представник відповідачки пояснила, що ОСОБА_2 користувалася земельною ділянкою позивачки на протязі кількох років, в тому числі й у 2013 році, однак без належно оформленого договору оренди, тому суд вважає, що існує загроза й подальшого безпідставного використання нею ділянки, і з цією метою слід заборонити їй вчиняти будь-які дії відносно неї.

Крім того враховуючи, що позивачкою заявлено вимоги про відшкодування збитків на значну суму, а також відсутність у відповідачки офіційних трудових відносин та відсутність реальної можливості встановити її доходи від зайняття товарним сільськогосподарським виробництвом, тому суд вважає, що накладення арешту на її майно забезпечить виконання можливого позитивного для позивачки рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-152 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву позивачки ОСОБА_1 від 6 червня 2013 року про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт все нерухоме та рухоме майно громадянки ОСОБА_3, розташоване за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Партизанське,

вул. Шевченка, 2.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки ОСОБА_1, кадастровий номер 4823383700:01:000:0286, яка розташована в межах Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та належить їй згідно Державного акту серії

МК № 099606.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але на неї може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Р.В. Козаченко