Decision № 3598350, 12.05.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2009 р. Справа № 4/90/09

Позивач Управління Державної служби охорони при Управлінні

Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області,

вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001

Відповідач Миколаївський обласний військовий комісаріат,

вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача – Мельников І.Ю. довіреність № 19/1-2737 від 09.09.2008р.

Від відповідача – Швець К.Ю. довіреність № 75 від 07.02.09р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості у сумі 674,62 грн.

Відповідач надав відзив, в якому позов заперечив, посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ “Про господарську діяльність в Збройних силах України ”, військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. Отже, у зв’язку з із відсутністю бюджетного фінансування на оплату послуг, військова частина є не належним відповідачем по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості 674,62 грн. за надані охороні послуги, який діє, згідно Положення про державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затв. Постановою КМУ від 15.08.01р. № 1053.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

15.01.2008р. сторони уклали договір № 051/953 на централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, відповідно до якого позивач зобов’язувався виконати охорону майна, що знаходиться на об’єктах, перерахованих в дислокації розрахунку, а відповідач сплачувати надані послуги (арк.спр.9-13).

На підставі наказу Департаменту Держслужби охорони при МВС України № 71 від 19.03.08р., позивач є правонаступником відділу Держслужби охорони (арк. спр. 8).

Згідно договору та на підставі наказу № 2255 від 01.04.2008р. (арк.спр.17) позивач прийняв об’єкт відповідача під охорону.

У пункті 3.2 договору відповідач був зобов’язаний розраховуватись за надані послуги щомісячно до 15-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок позивача.

Згідно протоколу (додаток № 4 до договору) сторони узгодили вартість послуг – 187,20 грн. на місяць (арк.спр. 14).

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, за наданні послуги не розрахувався, про що свідчать акт звірки взаємних розрахунків від 26.02.09р. та розрахунок заборгованості позивача (арк.спр. 18-19).

За змістом ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

26.02.09р. позивач претензією № 19/1-501 звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу по 15-ти договорах охорони, укладених з Миколаївським обласним військовим комісаріатом, на загальну суму 36496,00 грн., зокрема про суму заборгованості за договором № 051/953 в розмірі 674,62 грн. (арк.спр. 20-21).

Листом від 17.03.09р. відповідач повідомив позивача, що заборгованість визнає, але не має можливості погасити існуючу заборгованість у зв’язку із відсутністю бюджетного фінансування в січні-лютому 2009 року на оплату послуг охорони (арк.спр.22).

Таким чином, борг відповідача склав 674,62 грн., який не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідач свої обов’язки за договором належним чином не виконав, доказів погашення заборгованості в повному обсязі станом на час розгляду справи не надав.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги як підстава у відмові в позові, оскільки відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Крім того, договір № 051/953 на централізовану охорону майна укладався з відповідачем, тому у суду відсутні підстави для покладення відповідальності на Міноборони України, оскільки згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ “Про господарську діяльність в Збройних силах України”, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, код 08299180) на користь управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, код 08596966) суму 674,62 грн. основного боргу, 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя Т.М.Дубова