№ 3598207, 22.04.2009, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2009 № 29/582

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Авдєєва П.В.

Коршун Н.М.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Марченко М.О. ( за довіреністю)

від відповідача : представник – Савицький О.С. ( за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство)

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.03.2009

у справі № 29/582 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство)

третя особа позивача

третя особа відповідача

про зобов"язання виконати умови договору

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008 року позивач звернувся з позовом до Господарського судум. Києва про зобов’язання відповідача виконати умови договору №297-2007/94/07-07 від 26.03.2007 року (а.с.8), шляхом перерахування грошових коштів у сумі 34299900 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 року провадження у справі припинено, на підставі п.11 ст. 80 ГПК України.

Відповідач не погодившись з винесеною ухвалою суду звернувся з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу скасувати.

Зокрема апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, що оскільки предметом позову було перерахування коштів з одного рахунку на інший в одній банківській установі, отже що є немайновою вимогою, і позивач повинен був для визначення розміру державного мита застосувати підпункт ”в” п.2 ст. 3 декрету КМУ „Про державне мито” та сплатити 85 грн. державного мита.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

26.03.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського депозиту №297-2007/94/07-07 (а.с.8) за яким відповідач зобов’язується прийняти на депозитний рахунок кошти від позивача, сплачувати відсотки за користування депозитом та забезпечити повернення грошових коштів відповідно до умов договору.

В позовній заяві позивач зазначав, що всупереч умов укладеного договору банківського депозиту № 297-2007/94/07-07 від 26 березня 2007 р. відповідач на вимогу позивача не перерахував з депозитного рахунку на його поточний рахунок 34299900 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, зобов'язавши відповідача виконати умови договору шляхом перерахування з депозитного рахунку № 26159302241445 на поточний рахунок № 26008301241445 в Київському міському відділенні Промінвестбанку, МФО 322250, код 00100227 грошових коштів у сумі 34299900 грн., а також просив покласти на відповідача понесені ним по справі господарські витрати.

03.03.2009року. представник відповідача у суді першої інстанції пояснив що виконав заявлені позивачем вимог, просив провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги про перерахування коштів відповідачем виконані після звернення позивача в суд першої інстанції з указаним позовом, що підтверджується банківськими виписками за 30 грудня 2008, 22 січня, 26-30 січня, 2-5 лютого 2009 років (а.с.65-66), предмет спору відсутній.

Що до доводів апеляційної скарги, то колегія суддів не може погодитись з такою вимогою, оскільки відповідно до п. 37 Інструкції про порядок обчислення та справлення державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 року до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги , що не підлягають вартісній оцінці, а у даному випадку вимоги позивача є такими що підлягають оцінці і носять майновий характер , що полягає у перерахуванні коштів відповідачем на користь позивача.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст.. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що відповідно до п. 1' ст. 80 ГПК України провадження у справі слід припинити.

Керуючись п. 1' ст. ст. 80, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.03.2009 р. по справі №29/582 залишити без змін.

3. Матеріали справи №29/582 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя Корсак В.А.

Судді Авдєєв П.В.

Коршун Н.М.