Decision № 35977664, 04.12.2013, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 915/1992/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Прудниковій Т.М.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Янкович І.І., довіреність №2-юр від 23.08.2013р.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Красюк О.О., довіреність №21 від 24.07.2013р.

розглянув у відкритому судовому засіданні первісну позовну заяву: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (54052, м. Миколаїв, а/с 1090, код ЄДРПОУ 38728512)

до відповідача: Державного підприємства «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» (54052, м. Миколаїв, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012)

про: стягнення 846267,48 грн.

та зустрічну позовну заяву: Державного підприємства «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» (54052, м. Миколаїв, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012) до відповідача: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (54052, м. Миколаїв, а/с 1090, код ЄДРПОУ 38728512)

про: стягнення 479551,57 грн., -

Суть спору: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» про стягнення 846267,48 грн.

Позовні вимоги ДП «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» обґрунтовані невиконанням ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» зобов'язань за договором від 14.06.2013р. №266А-2013/23П/13 про встановлення сервітуту в частині сплати платежу за сервітут.

Ухвалою суду від 04.11.2013р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 04.12.2013р.

19.11.2013р. до суду надійшов зустрічний позов Державного підприємства «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, в розмірі 479551,57 грн.

Зустрічні позовні вимоги ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» обґрунтовані ст. 1212 ЦК України та ґрунтуються на тому, що у зв'язку з не проведеною державною реєстрацією речового права (сервітуту), договір від 14.06.2013р. №266А-2013/23П/13 про встановлення сервітуту є неукладеним, а отже отримані за ним кошти підлягають поверненню.

Ухвалою суду від 22.11.2013р. (суддя Олейняш Е.М.) відкладено розгляд питання про прийняття зустрічної позовної заяви в судовому засіданні на 04.12.2013р.

Ухвалою суду від 04.12.2013р. зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісною позовною заявою на 04.12.2013р.

У судовому засіданні представник ДП «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» підтримав первісний позов в повному обсязі та просив його задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у наданому до суду 04.12.2013р. за вх.№23750/13 відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» у судовому засіданні підтримав зустрічний позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити, проти задоволення первісного позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у наданому до суду 19.11.2013р. за вх.№22736/13 відзиві на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

За Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. №133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту за переліком згідно з додатком (зокрема, Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск», код ЄДРПОУ 19290012) шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів; Міністерству інфраструктури - здійснити заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту.

Пунктами 1, 3 наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. №163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України» реорганізовано державні підприємства морського транспорту шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів та утворено внаслідок виділу державне підприємство «Адміністрація морських портів України», яке є правонаступником визначених державних підприємств морського транспорту у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів.

14.06.2013р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Надавач сервітутних прав, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Державним підприємством «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» (Набувач сервітутних прав, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) був укладений договір №266А-2013/23П/13 про встановлення сервітуту, предметом якого є встановлення права Набувача сервітутних прав та уповноважених ним осіб на строкове, платне користування нерухомим майном, яке належить до державної власності; обсягу прав користування нерухомим майном, що належить до державної власності Набувача сервітутних прав та уповноважених ним осіб, що вони матимуть у зв'язку із встановленням Сервітуту (Обсяг сервітутних прав); меж розповсюдження Обсягу сервітутних прав на нерухоме майно, що належить до комунальної власності.

Відповідно до п.2.1 договору Надавач сервітутних прав надає і передає Набувачу сервітутних прав для нього самого, його працівників, службовців, агентів та співробітників, а також інших уповноважених Набувачем сервітутних прав осіб (в тому числі, але не виключено: підрядників, субпідрядників та/або їх працівників) (разом «Уповноважені особи») на визначений договором строк право сервітуту на нерухоме майно, що належить до державної власності та знаходить на балансі Надавача сервітутних прав, а саме: Причал №1 (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29), інвентарний №6787, щомісячний платіж за сервітут 65659,50 грн.; Причал №2 (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29), інвентарний №6786, щомісячний платіж за сервітут 35056,51 грн.; Причал №3 (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29), інвентарний №6784, щомісячний платіж за сервітут 202479,77 грн.; Причал №4 (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29), інвентарний №6783, щомісячний платіж за сервітут 141685,46 грн.; Причал №5 (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29), інвентарний №7884, щомісячний платіж за сервітут 131392,49 грн.; Причал №6 (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29), інвентарний №7883, щомісячний платіж за сервітут 107101,33 грн.; Причал допоміжний (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29), інвентарний №7121, щомісячний платіж за сервітут 21847,84 грн.

Пунктами 3.1-3.2 договору встановлено, що щомісячна плата за сервітут складає 846267,48 грн. в т.ч. з ПДВ за користування обсягом сервітутних прав відносно зазначеного в п.2.1 цього договору нерухомого майна. Плата за неповний місяць розраховується пропорційно часу фактичного користування нерухомим майном. Плата по договору вноситься Набувачем сервітутних прав на поточний рахунок Надавача сервітутних прав щомісячно, не пізніше 30-го календарного дня місяця наступного за розрахунковим місяцем.

За п/п. «а», «б» п.2.7 договору Набувач сервітутних прав зобов'язувався користуватися Обсягом сервітутних прав у відповідності до умов цього договору; своєчасно сплачувати платіж в порядку, розмірі та формі, що передбачені цим договором.

Відповідно до п.4.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2013 року, проте у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

Згідно з п.п. 6.1-6.3 договору цей договір може бути розірвано в будь-який час за взаємною згодою сторін. Сторони погоджуються, що Набувач сервітутних прав має право в будь-який час з будь-якої причини, за власною ініціативою і попередньо повідомивши в письмовому вигляді про це Надавача сервітутних прав. На вимогу однієї із сторін договір може бути розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання або неналежного виконання сторонами їх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що всі правовідносини, що виникають з даного договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням даного договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення даного договору, регламентуються даним договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості. Всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду.

22.08.2013р. між ДП «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» та ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» було укладено Додаткову угоду №1 до договору, якою, зокрема, п.2.7 договору доповнено наступним підпунктом: «г). вносити плату за сервітут за весь час фактичного користування Причалом (ами)».

Згідно з п.3 Додаткової угоди №1 від 22.08.2013р. розділи 4, 5, 6, 7, 8 договору слід вважати відповідно розділами 5, 6, 7, 8, 9.

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №1 від 22.08.2013р. розділ 7 договору « 7. Порядок припинення договору», викладено в наступній редакції: « 7.1. Цей договір може бути розірвано в будь-який час за взаємною згодою сторін. 7.2. Сторони цим погоджуються, що Набувач сервітутних прав має право розірвати цей договір в будь-який час з будь-якої причини, за власною ініціативою і попередньо повідомивши в письмовому вигляді про це Надавача сервітутних прав. 7.3. На вимогу однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання або неналежного виконання сторонами їх зобов'язань за цим договором. 7.4. Цей договір може бути розірвано за ініціативою ДП «Адміністрація морських портів України» за умови письмового повідомлення Набувача сервітутних прав за 30 календарних днів до дати розірвання».

Пунктом 7 додаткової угоди №1 від 22.08.2013р. встановлено, що вона набирає чинності з дня її підписання сторонами та скріплення печатками.

Факт передачі Надавачом сервітутних прав та отримання Набувачем сервітутних прав - ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» - майна, майнових прав та зобов'язань підтверджується Актом приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань №2 від 13.06.2013р.

31.08.2013р. між сторонами складено Акт надання послуг №88 від 31.08.2013р., який підписано сторонами та скріплено їх печатками, яким засвідчено, що Надавачом - ДП «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» на підставі договору №266А-2013/23П/13 від 14.06.2013р. були виконані наступні роботи (надані такі послуги): Сервітут на суму 846267,48 грн. При цьому зазначено, що Замовник (Набувач - ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск») претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

31.08.2013р. Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Державному підприємству «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» був виставлений Рахунок на оплату №95 на суму 846267,48 грн., який останнім не оплачений.

17.10.2013р. Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Державному підприємству «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» було надіслано Претензію за вих.№3/1.15.1/13-576 з вимогою сплати наявної заборгованості.

Однак, Державне підприємство «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» відхилило зазначену претензію у Відповіді-вимозі від 24.10.2013р. за вих.№18/01-2/1411.

Невиконання Державним підприємством «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» договірних зобов'язань щодо сплати за сервітут стало підставою для звернення останнього з відповідним позовом до господарського суду.

У Відповіді-вимозі від 24.10.2013р. за вих.№18/01-2/1411 та у зустрічному позові ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» вказує на те, що у ДП «Адміністрація морських портів України" в особі філії «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» відсутні підстави вимагати сплати коштів за договором №266А-2013./23П/13 про встановлення сервітуту від 14.06.2013р., оскільки в порушення вимог законодавства (Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») сервітут не пройшов передбаченої законом обов'язкової державної реєстрації прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, у зв'язку з чим вважає договір неукладеним. За таких обставин ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» вважає, що сплачені на виконання договору за платіжним дорученням №27911 від 31.07.2013р. грошові кошти в сумі 479551,57 грн. є набутими без достатньої правової підстави, в зв'язку з чим підлягають поверненню Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Заперечуючи проти доводів позивача за зустрічним позовом відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що сторони дійшли згоди з усіх істотних вимог спірного договору; Державне підприємство «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» здійснює фактичні дії щодо виконання договору, використовує об'єкт сервітуту, що підтверджується Актом приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань №2 від 13.06.2013р., Актом надання послуг №88 від 31.08.2013р., банківськими виписками від 31.07.2013р. та від 15.10.2013р. оплатою за червень 2013 року в сумі 479551,57 грн. та за липень 2013 року в сумі 846267,48 грн.; листуванням між сторонами, про що надано лист позивача за зустрічним позовом за вих.№18/01-2/1169 від 04.09.2013р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 395 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору) речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).

Згідно зі ст. 401 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору) право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Частиною 1 ст. 402 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору) встановлено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 403 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору) сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Статтею 406 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору) визначені випадки припинення сервітуту. Так, сервітут припиняється, зокрема, у разі відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; спливу строку, на який було встановлено сервітут; припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; невикористання сервітуту протягом трьох років підряд. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 638 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент укладення договору) передбачені права та обтяження, що підлягають державній реєстрації. Так, відповідно до п.п. 1-4 ч.1 вказаної статті обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент укладення договору) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства слідкує, що обов'язковій державній реєстрації підлягає саме речове право користування (сервітут).

Обов'язкової державної реєстрації договору про встановлення сервітуту вимогами чинного на момент укладення договору законодавства не передбачено.

Господарським судом встановлено, що між сторонами у справі 14.06.2013р. був укладений договір №266А-2013/23П/13 про встановлення сервітуту, згідно з яким Надавач сервітутних прав - ДП «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» передав Набувачу сервітутних прав - ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» на визначений договором строк право сервітуту на нерухоме майно, що належить до державної власності та знаходить на балансі Надавача сервітутних прав.

У вказаному договорі сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов.

Ані вимогами ст. 640 ЦК України, ані вимогами інших положень чинного на момент укладення договору законодавства не встановлено ані того факту, що моментом укладення договору про встановлення сервітуту є момент здійснення державної реєстрації відповідного речового права, ані того факту, що без здійснення відповідної державної реєстрації речового права договір є неукладеним, нікчемним тощо.

Договір від 14.06.2013р. №266А-2013/23П/13 про встановлення сервітуту недійсним у встановленому порядку не визнавався.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ретельно проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд приходить до висновку про укладення між сторонами договору про встановлення сервітуту, а також про неналежне виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань щодо здійснення щомісячної сплати за користування обсягом сервітутних прав, встановлених договором.

За таких обставин позовні вимоги позивача за первісним позовом - ДП «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» про стягнення з відповідача за первісним позовом - ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» заборгованості в сумі 846267,48 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене відсутні підстави вважати, що грошові кошти, які були отримані Надавачем сервітутних прав - ДП «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» від Набувача сервітутних прав - ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» як платіж за сервітут є такими, що отримані без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), оскільки отримані грошові кошти є щомісячною платою за користуванням наданим обсягом сервітутних прав щодо обумовленого нерухомого майна, отримані правомірно відповідно до умов, передбачених укладеним між сторонами договору.

Таким чином, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом - ДП «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» про стягнення з відповідача за зустрічним позовом - ДП «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» грошових коштів у сумі 479551,57 грн. як набутих без достатньої правової підстави є необґрунтованими, неправомірними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» (54052, м. Миколаїв, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі філії «Октябрьск» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (54052, м. Миколаїв, а/с 1090, код ЄДРПОУ 38728512) 846267 (вісімсот сорок шість тисяч двісті шістдесят сім) грн. 48 коп. боргу та 16925 (шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 35 коп. судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Спеціалізований морський торговельний порт «Октябрьск» відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 09 грудня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська