ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.04.09
Справа № 14/139-09.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фенсі Тойз”
до відповідача: Приватного підприємства “Тристан”
про стягнення: 61811 грн. 33 коп.
Суддя Миропольський С.О.
Представники сторін:
Від позивача: Терпай Д.Ю.
Від відповідача: не з’явився
В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Т.М.Міщенко.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 61811 грн. 33 коп., з них: 57919 грн. 16 коп. основного боргу, 3892 грн. 17 штрафних санкцій, судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але в попереднє судове засідання подав письмовий відзивна позов в якому позовні вимоги визнає та зазначає, що заборгованість виникла у зв’язку з скрутним фінансовим становищем підприємства.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази у справі, суд встановив:
29.02.2008 р. сторони уклали договір № 685/К поставки, відповідно до умов договору позивач здійснив поставку товару в асортименті, кількості та за цінами вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід’ємною частиною зазначеного договору, що засвідчує передачу-приймання товару, а відповідач в свою чергу був зобов’язаний згідно п. 5.4. договору на умовах 45 денного відтермінуваня з моменту поставки товару здійснити оплату.
Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, відповідач в порушення умов договору свої зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару здійснив частково з урахуванням часткового повернення відповідачем товару сума боргу станом на 31.01.2009 року складає 57919 грн. 16 коп.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Майнова відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання передбачена ст. 198 Господарського кодексу України та п. 6.2 договору. За прострочення платежу відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки. Розрахунок пені доданий позивачем до позовної заяви є обґрунтованим та правомірним.
Згідно розрахунку позивача, пеня яку належить стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов’язання за договором становить 3892 грн. 17 коп., тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3892 грн. 17 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 619 грн. 00 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Тристан” (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 4, код 31877110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фенсі Тойз” (м. Київ, вул. Мечнікова, б. 8, к. 22, код 30184935) 57919 грн. 16 коп. боргу, 3892 грн. 17 коп. пені, 619 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
The court decision No. 3597758, Commercial Court of Sumy Oblast was adopted on 27.04.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 14/139-09. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: