Decision № 3596759, 12.05.2009, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" травня 2009 р.

Справа № 12/377

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Тютюнник С.В. - дов. № 173/10 від 26.12.08р.

від відповідача Хомчук В.А.- дов. № 11/19 від 05.01.09р.

Розглянув справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

про стягнення 22 235 789,09 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 22235789,09грн., з яких: 14483881,02 грн. - сума основного боргу, 1754061,41грн. - пеня, 5248331,16грн. - інфляційні нарахування, 749515,50 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 12.05.09р. (а.с. 55-56) мотивів.

Також подано заяву від 12.05.09р. (а.с.57-58) про зменшення суми штрафних санкцій, у зв'язку з тяжким фінансовим станом ВАТ "Житомиргаз", викликаним заборгованістю споживачів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2007 року між ВАТ "Житомиргаз" (відповідач) та ДК "Газ України" (позивач) був укладений договір на постачання природного газу № 06/07-1417 (надалі -Договір) з подальшими змінами та доповненями, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2007р. для для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити його.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, передавши відповідачу протягом січня - грудня 2007 року природний газ в об'ємі 43288,818тис. м куб на загальну суму 38640556,15грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 27-38).

Відповідно до п. 6.1. Договору, сторонами погоджено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у сумі 24156675,13 грн.

На момент звернення з позовом до суду основна заборгованість відповідача за розрахунками позивача становила 14483881,02 грн. (а.с. 10-11).

Згідно з п.п. 7.1,7.2. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України; в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договору, позивачем відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну оплату за спожитий газ за період з 16.09.2008р. по 16.03.2009р. в розмірі 1256629,78 грн., про що свідчить розрахунок пені позивача (а.с.4).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідачу обраховано борг з урахуванням інфляційних процесів (індексу інфляції) за період з лютого місяця 2007 року по лютий місяць 2009 року у сумі 19732212,18грн., тобто інфляційні становлять 5248331,16 грн. (а.с.5); нараховано до сплати відповідачу 3% річних від простроченої суми по постачанню природного газу за період з 11.02.2007р. по 16.03.2009р. у розмірі 749515,50грн.(а.с.5-7).

Відповідач не заперечує факт наявності боргу, однак не вбачає своєї вини в його виникненні.

Зокрема вважає, що позивач необгрунтовано вимагає стягнення основного боргу, пені, інфляційних та 3% річних, оскільки позивач не має можливості самостійно вирішувати питання сплати заборгованості позивачу, так як розрахунки між сторонами здійснювалися згідно постанови Кабінету Міністрів України та Національного Банку України від 13.11.98р. №1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ" та на умовах укладеного між сторонами договору №06/07-141 від 31.01.07р.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог на підставі слідуючого.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір № № 06/07-141 від 31.01.07р., відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю у 2007 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, як вбачається з договору, який узгоджений сторонами, у позивача виникло зобов'язання щодо поставки природного газу, а у позивача виникло зобов'язання щодо прийняття та оплати отриманого природного газу.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання взятого на себе зобов'язання позивач здійснив поставку газу відповідачу.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати, на день звернення з позовом до суду, виконав частково, заборгувавши позивачу 14483881,02 грн. Вказане вбачається також з доданого до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків (а.с.62).

Оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі проводив розрахунки за постачання природного газу, позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню в сумі 1754061,41 грн.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки позивача в частині стягнення інфляційних в сумі 5248331,16 грн. та 3% річних в сумі 749515,50 грн. є обгрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, то відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як уже наголошувалось вище, за договором від 31.01.2007р. №06/07-141 відповідачу поставлено природний газ на суму 38640556,15 грн. Відповідач, до звернення з позовом до суду, виконав грошове зобов'язання на суму 24156675,13грн., що свідчить про високий ступінь виконання зобов'язання.

Також господарський суд встановив, що кінцевими споживачами природного газу є установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, через низький ступінь розрахунків якого і виникла заборгованість у відповідача.

Оцінивши дані обставини, суд вважає їх винятковими і зменшує розмір пені до 40% від нарахованої суми, а саме до 701624,56 грн.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню в сумі 21183352,24 грн., а саме: 14483881,02 грн. - сума основного боргу, 701624,56 грн. - пеня, 5248331,16грн. - інфляційні нарахування, 749515,50 грн. - 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зменшити розмір пені.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенко-Чопівського,35, код 03344071

на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827

- 14483881,02 грн. основного боргу;

- 701624,56 грн. пені;

- 5248331,16грн. інфляційних нарахувань;

- 749515,50 грн. 3% річних;

- 25500,00 грн. витрат по сплаті держмита;

- 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам