Decision № 3596463, 15.04.2009, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.09 Справа № 28/153/09

Суддя Яцун О.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-7», м.Запоріжжя

До відповідача: Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №7», м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Акимочкина О.М. –представник на підставі довіреності №1 від 02.01.2008р.

від відповідача: Кіпа О.В. –на підставі довіреності №26/01-07 від 12.01.2009р.

Заявлені вимоги про стягнення з КП «ВРЕЖО №7»306566грн.82коп. основного боргу на підставі договору підряду №5/33 від 01.01.06р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2009р. порушено провадження у справі №28/153/09, судове засідання призначено на 15.04.09р.

Представниками сторін було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені в позові..

Представник відповідача проти заявлених вимог не заперечує.

Крім того, представниками сторін в судовому засіданні було надано акт звірки взаємних розрахунків від 10.04.2009р. підписаний представниками сторін та скріплений мокрими печатками.

Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення. На підставі чого у відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 01.01.06р. між КП «ВРЕЖО №7»(замовник) та ТОВ «Запоріжліфтсервіс-5»(підрядник) укладено договір на технічне обслуговування, ремонт ліфтів (підйомників) та диспетчерських систем, повне та періодичний огляд, за умовами якого замовник доручає а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів та диспетчерських систем, огляд ліфтів на об’єктах замовника у відповідності до додатку №1, який є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору зазначено, що щомісячна оплата робіт визначена сторонами на день його укладання та складає 36863грн.65коп.

Згідно зі п.5.1 договору наприкінці місяця підрядник передає замовнику акти виконаних робіт по формі, що відповідає вимогам та діючому законодавству із зазначенням їх вартості не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що на підставі підписаних актів виконаних робіт замовник самостійно сплачує виконані роботи не пізніше десятого числа наступного місяця.

Пунктом 6.1 договору зазначено, що договір діє з 01 січня 2006р. по 31 грудня 2011р.

На виконання умов договору підрядник протягом січня 2008р. по грудень 2008р. надав послуги з технічного обслуговування ліфтів (підйомників) та диспетчерських систем, повне та періодичний огляд, про що сторони підписали акти виконаних робіт на загальну суму 466412грн.84коп.

Разом з тим, замовник (Відповідач) зобов’язання за договором виконав частково, сплативши лише 159846грн.02коп., чим порушив умови договору.

Таким чином, заборгованість КП «ВРЕЖО №7»станом на 01.01.2009р. склала 306566грн.82коп.

02.01.2009р. між ТОВ «Запоріжліфтсервіс-5» та ТОВ «ПІК-7»укладено договір цесій, за умовами якого ТОВ «Запоріжліфтсервіс 5»поступився правом вимоги за договором підряду №5/33 від 01.01.2006р. у розмірі 306566грн.82коп. та на умовах, що передбачені договором між першочерговим кредитором та боржником.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що першочерговий кредитор зобов’язаний повідомити боржника про перехід прав першочергового кредитора до нового кредитора протягом 5-ти днів з моменту підписання цього договору.

На виконання п.3.2 договору цесії ТОВ «Запоріжліфтсеровіс 5»листом №5/33 від 05.01.2009р. повідомив боржника –КП «ВРЕЖО №7»про укладання договору цесії з ТОВ «ПІК-7», за умовами якого до ТОВ «ПІК-7»перейшли права вимоги за договором підряду №5/33 від 01.01.2006р. у сумі 306566грн.82коп.

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, боржник оплату заборгованість у розмірі 306566грн.82коп. не здійснив.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору сума заборгованості за договором цесії складає 306566грн.00коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 306566грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг підряднику не пред’явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 306566грн.00коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, згідно із п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №7»(69065, м.Запоріжжя, пров. Явірний, 8-А, р/р 26006037120002 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код ЄДРПОУ 05478717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-7»(69001, м.Запоріжжя, бул. Шевченка, 42, р/р 26005900401 в АБ «Металург», МФО 313582, код ЄДРПОУ 33175939) 306566(триста шість тисяч п’ятсот шістдесят шість) грн.82коп. заборгованості, 3065(три тисячі шістдесят п’ять)грн. 57коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 16 квітня 2009р.