№ 35950445, 26.11.2013, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року ( 14 год. 50 хв.)Справа № 808/7924/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

за участю секретаря судового засідання Я.М.Муха

за участю представників:

від позивача Сердюченко В.В.

від відповідача Косицький С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів

про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 000063702 від 17.05.2013

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 000063702 від 17.05.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, вважає, що податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, скасувати податкове повідомлення-рішення № 000063702 від 17.05.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях. Вважає прийняте податкове повідомлення - рішення правомірними. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі направлення на перевірку, виданого ДПІ у Орджонікідзевському районі, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 15.04.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 15.04.2013р.

За результатами перевірки складений акт від 24.04.2013р. №85/22-1109/24516317. У висновках акта перевірки зазначається, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

- п.п.168.1.5. п.168.1 ст.168 Податкового кодексу, а саме, підприємство не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб з жовтня 2011р. по лютий 2013р. у строки, встановлені Кодексом для місячного періоду (30 календарних днів), що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 54046,23 грн.

На підставі акта перевірки від 24.04.2013р. №85/22-1109/24516317 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013р. №0000631702, яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання на податок з доходів фізичних осіб та фінансових санкцій на загальну суму 81069,34 грн., у т.ч. 54046,23 грн. за основним платежем, 27023,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, судом встановлено, що постановою господарського суду Запорізької області від 27.02.2013р. у справі №12/5009/1801/11 ВАТ «Вуглецевий композит» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції через борги підприємства накладено арешти на грошові кошти, які знаходяться на всіх розрахункових рахунках позивача, згідно постанов ВДВС №168/3 від 02.07.2009р., № 168/3 від 18.08.2009р., № 168/3 від 22.10.2009р„ № 168/3 від 23.10.2009р., № 57/3 від 04.06.2010 р., №37/3 від 18.01.2011р, №57/3 від 09.02.2010р.

Позивач в адміністративному позові посилається на те, що податкові зобов'язання зі сплати грошового зобов'язання на податок з доходів фізичних осіб виникли після порушення у справі про банкрутство підприємства, на них поширювалась дія мораторію і нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання цих зобов'язань податковою інспекцією було здійснено неправомірно.

Проте, позивачем не було враховано те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів, згідно Постанови господарського суду Запорізької області від 27.02.2013 року, був введений на грошові зобов'язання, які виникли до моменту введення мораторію, тобто основний платіж та штрафні санкції не нараховуються на грошові зобов'язання, які виникли до 27.02.2013 року. Водночас, відповідно до ст. 12 Закону України від 14.05.1992 p. N 2343-ХІІ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказується на конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи та пеня, і цей проміжок часу лише відповідає терміну дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяким чином не пов'язаний із поняттям мораторію.

Разом з тим, згідно постанови Верховного суду України від 04.07.2011р., відповідно до статті 1 Закону № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону № 2343-ХІІ, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Тобто, відповідачем було нараховано штрафні санкції за порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, а не за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань (податкового боргу).

В свою чергу, згідно п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. В даному випадку, нараховані податковою інспекцією грошові зобов'язання не є навіть податковим боргом, оскільки вони оскаржуються в судовому порядку та являються неузгодженими.

Тобто, мораторій на задоволення вимог кредиторів розповсюджується на вже існуючі, узгоджені суми грошових зобов'язань.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів настав у позивача після 27.02.2013року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджувалась.

Як свідчать матеріали перевірки та враховуючи вищевикладене, висновки акту перевірки від 24.04.2013 №85/22-1109/24516317 зроблені згідно з діючим законодавством України та є правомірними, а податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є обґрунтованими та правомірними, таким чином позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі виготовлено 03.12.2013.

Суддя О.В. Конишева